Китай планує створити світ без американських технологій — NYT

Лідери Китаю намагаються спроектувати шлях, який допоможе заповнити прогалини в інноваціях та уникнути залежності від США та інших країн в технологічній галузі. Пекін цілком серйозно налаштований перемогти Америку в сфері технологій, пише The New York Times.

Китай готовий інвестувати величезні кошти у розвиток своєї технологічної галузі. Найбільшу увагу Пекін планує приділити секторам, де Сполучені Штати та інші країни можуть «заблокувати» доступ до важливих технологій. І коли минулого тижня лідери Китаю оприлюднили свої найважливіші економічні плани, вони оголосили і про свої амбіції стати інноваційною наддержавою.

Очікуючи, що адміністрація американського президента Джо Байдена також не збирається пасти задніх у «технологічних перегонах», Китай прагне усунути вразливі місця в економіці країни, які можуть зірвати амбіції його лідерів у широкому діапазоні галузей, від смартфонів до реактивних двигунів.

Китай мав зухвалі та амбітні плани ще раніше, у 2015 році, але так і не досягнув усіх своїх цілей. Оскільки все більше країн насторожено ставляться до поведінки Пекіна та зростання його економічної потужності, прагнення Китаю до технологічної незалежності набуває нової актуальності. Новий п’ятирічний план країни назвав розвиток технологій питанням національної безпеки, а не лише економічного розвитку.

План передбачає щорічно збільшувати витрати на наукові і технологічні дослідження та розробки на 7 відсотків, включаючи державний та приватний сектори. Це досить високий відсоток, адже для прикладу, бюджет збройних сил Китаю, як очікується, буде зростати на 6,8 відсотка в наступному році. Це відкриває перспективу ери нової "холодної війни"  - конкуренції зі Сполученими Штатами.

Як вже неодноразово згадувалося, напруга між країнами загострилася в часи президенства Дональда Трампа в США, який неабияк дратував Комуністичну партію Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна, обмежуючи доступ до американських технологій для деяких китайських корпоративних гігантів, включаючи Huawei. Відтоді Китай зрозумів, що навіть за нової адміністрації в США країна більше не може покладатися на Захід.

Раніше китайський уряд планував витратити 2,5% валового внутрішнього продукту на дослідження та розробки за останні п'ять років. Минулого тижня прем'єр Китаю Лі Кецян детально описав плани щодо прискорення розвитку виробництва напівпровідників, операційних систем, комп'ютерних процесорів, хмарних обчислень та штучного інтелекту.

"Я думаю, Китай справді хвилюється. Він знає, що без доступу до цих технологій не зможе досягти своїх стратегічних цілей", - сказала технічний аналітик з Інституту китайських досліджень Меркатора в Берліні Ребекка Арчесаті.

Нова стратегія певною мірою трансформує попередню кампанію "Зроблено в Китаї 2025", яка прагнула вивести Пекін на перше місце в сфері передових технологій. У цілому Китай планував виробляти 70 відсотків основних компонентів, необхідних китайським виробникам, до 2025 року. Але така програма Пекіна налякала торговельних партнерів і лише посилила позицію США в торговельній війні.

"Китай хоче зменшити свою залежність від світу - не для того, щоб скоротити торгівлю та взаємодію, а для того, щоб не бути вразливим до стратегічного шантажу", - сказав колишній американський дипломат Даніель Рассел.

Протистояння назріває вже не одне десятиліття. Тривала політика Китаю, спрямована на зменшення залежності від іноземних технологій, отримала поштовх у 2013 році після розкриття американцем Едвардом Сноуденом інформації про політику Агенції національної безпеки. У минулому Китай використовував корпоративне шпигунство для підтримки економічних інтересів, зокрема у технологічній сфері, яка наразі стала пріоритетом економічного розвитку країни.

Протягом останніх тижнів китайські чиновники неодноразово наголошували на небезпеці через те, що Сполучені Штати контролюють ключові технології.

Китайський банк розвитку, кредитор країни, заявив минулого тижня, що готує понад 60 мільярдів доларів позики для тисячі фірм, які є ключовими для стратегічних інновацій. Нещодавно представник Китайської академії інженерії Ні Гуаннань писав, що країна повинна створити "власну китайську систему", яка замінить системи Intel, Microsoft, Oracle та інші, які історично домінували в обчислювальній техніці.

Експерти попереджають, що технологічний ланцюжок поставок залишається надзвичайно складним, і занадто велике втручання в діяльність ринків може мати непередбачувані наслідки. Конкуренція США та Китаю через мікрочіпи почасти спричинила дефіцит мікросхем, який вразив автопромисловість. Досягнути повної технологічної незалежності в світі, який занадто глобалізований, може бути неможливо. Замість всеохоплюючої політики виникає боротьба довірених осіб.

Багато американських союзників не проти користуватися перевагами доступу до китайського ринку, який продовжує розширюватися. Раніше цього місяця голландська компанія ASML, яка виготовляє інструменти, необхідні для масового виробництва мікросхем, заявила, що продовжила контракт на надання обладнання найбільшому виробнику напівпровідників у Китаї, хоча Вашингтон минулого року включив фірму, відому як SMIC, у чорний список.

Такі рішення можуть засмучувати президента Байдена, адміністрація якого вважає Китай фактично найважливішим зовнішньополітичним ворогом країни. Китай сподівається ослабити США, співпрацюючи з основними економіками, включаючи навіть американських політичних союзників. Китай намагається витіснити Америку з технологічної галузі, щоб США не використовували її як стратегічний тиск на Пекін.

Попри те, що китайські лідери, можливо, сподівалися на перезапуск відносин із США після того, як Трамп покинув посаду, Джо Байден вже встигнув продемонструвати, що не буде м’яким відносно агресивної політики Пекіна. Перша розмова Байдена з Сі Цзіньпіном тривала близько двох годин і, за даними Білого дому, включала обговорення "несправедливої ​​економічної практики Пекіна". Байден також попередив, що США повинні йти в одному темпі з Китаєм щодо інвестицій в інфраструктуру.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай може захопити Тайвань протягом найближчих шести років — The Guardian

В ковідному світі мильні бульбашки хай-теку неконтрольовано зростають, як і ціна біткоїна, але посилюється і відчуття тривоги, що рано чи пізно ці бульбашки вибухнуть під власним тиском, і нічим не забезпечена ліквідність знищить і ринок, і долар разом із ним. Причиною цього може стати не тільки повернення світової економіки до «нормального» функціонування. Справа у тому, що в хай-теку у США з’явився конкурент, і він досить специфічно ставиться до правил Волл-стріт. Цей конкурент — Китай. Уже немає жодного сумніву, що найближчими роками розгорнеться жорстке протистояння, і передусім — на рівні державних політик, за технологічне лідерство. Про «битву гігантів» на ще одному терені читайте в статті Сергія Корсунського «Холодна технологічна війна».