Через дев’ять місяців після вступу Джо Байдена на посаду президента США деякі європейські чиновники вже закликають до «паузи і перезавантаження» у трансатлантичних відносинах. Після виходу військ США з Афганістану, американські союзники залишилися занепокоєними через надійність Америки, а створення нового альянсу AUKUS між Америкою, Британією та Австралією «образило» Францію, залишивши почуття недовіри та розчарування в Європі, пише Financial Times.
«Європейці повинні перестати бути наївними», - сказав президент Франції Еммануель Макрон, оголошуючи про оборонну угоду з Грецією, спрямовану на посилення «стратегічної автономії» континенту.
Після чотирьох років потрясінь і торговельних воєн за часів Дональда Трампа в США, Байден проголосив усьому світу, що «Америка повернулася». Але ця ностальгічна риторика викликала невиправдані очікування в Європі, і Америка не виконує свої обіцянки. Це не випадковість.
Американські пріоритети віддаляються від Європи. Цей процес розпочався ще за часів Барака Обами, який почав більше уваги приділяти Азії. Чим швидше сторони визнають, що структура трансатлантичних відносин змінюється, тим легше буде їх трансформувати, щоб вони служили інтересам союзників та безпеці.
Телефонна розмова між Байденом і Макроном минулого тижня не просто почала «заспокоювати» Францію після AUKUS. Підкреслюючи у спільній заяві «важливість самостійної європейської оборони, яка доповнює НАТО», два лідери відкрили шлях до більш збалансованого партнерства.
Протягом десятиліть американські політики дотримувалися то «емоційного», то «прохолодного» ставлення до оборонних зусиль Європи, закликаючи з одного боку до збільшення витрат, але також побоюючись, що європейські ініціативи можуть підірвати НАТО. Німеччина та Центральна Європа виступають проти стратегічної автономії , яка може віддалити ЄС від США. Проамериканські настрої також можна зручно використовувати, щоб уникнути збільшення витрат на оборону.
Це має змінитися. В одному з виступів після виведення американських військ з Афганістану Байден сказав, що США повинні застосовувати військове втручання лише для захисту власних «життєво важливих національних інтересів». Це включає зобов’язання НАТО щодо колективної оборони, які Байден назвав «священним обов’язком». Але як щодо регіональних криз на околицях Європи, таких як Лівія? Обама і Трамп чітко дали зрозуміти, що вони не зацікавлені втручатися в Сирію - конфлікт, який мав серйозні наслідки для міграції та безпеки в Європі.
Настав час адміністрації Байдена відверто поговорити зі своїми союзниками. Чого США більше не хочуть робити і чого вони чекають від європейців? Американці все ще мають інтерес до стабільної Європи. Вони повинні закликати Європу збільшити оборонні можливості та спільні ініціативи. У цьому полягає сенс прагнення до європейської «стратегічної автономії», яке аргументують Париж та Брюссель. Його повинні підтримати і американські політики.
Європейці теж несуть відповідальність. Якщо Європа хоче переглянути відносини з Вашингтоном, то їй слід приділяти увагу власним стратегічним проблемам. Для прикладу, можна поглянути на простір регулювання технологічної сфери, де Комісія ЄС стала ключовим глобальним законодавцем. США погодилися створити Раду з питань торгівлі та технологій з ЄС для роботи над формуванням спільних стандартів конфіденційності даних, штучного інтелекту та протидії дезінформації.
Однак, коли мова зайшла про вихід США з Афганістану, європейці відчули себе безсилими. Ностальгія за нібито «золотою трансатлантичною епохою» не підвищить важливість Європи у Вашингтоні. Європейська автономія не конкурує з альянсом, вона навпаки може врятувати трансатлантичні відносини, резюмує видання.
Президент Франції Еммануель Макрон закликає Європу посилити оборону та стратегічну автономію. Метою є зробити ЄС незалежним від Вашингтона. Однак такі заяви викликають занепокоєння у багатьох країнах ЄС.
При цьому тристоронній оборонний союз AUKUS викликав невдоволення Пекіна і Парижа. Детальніше про те, розколе НАТО конфлікт між Францією і США, читайте в статті Володимира Кравченка.
Про те, які наслідки для Індо-Тихоокеанського регіону матиме створення нового тристороннього оборонного союзу - розмірковує Віктор Константинов у статті «Три лицарі проти китайського дракона».