Події в Капітолії змінять курс президентства Байдена. Багато іноземних лідерів, особливо союзників Вашингтона, спостерігали за подіями на Капітолійському пагорбі із подивом та тривогою. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг одним із перших відреагував на ці події, написавши в Твіттері, що штурм Капітолію неабияк шокував його. Протести прихильників республіканського президента багато говорять про становище Вашингтона у світі після чотирьох років керівництва Дональда Трампа, пише BBC.
США вийшли з угод про контроль над озброєннями, іранської ядерної угоди та великої кліматичної угоди. Трамп прагнув зменшити військовий вплив Америки за кордоном, не пропонуючи дипломатичних альтернатив.
Такі країни, як Ізраїль, Саудівська Аравія та Туреччина, певною мірою прагнули самостійно гарантувати власну безпеку, пам'ятаючи, що увага президента США обмежена. При цьому, Дональд Трамп часто вважав авторитарних лідерів більш «доброзичливими керівниками», ніж глав урядів багатьох його демократичних союзників.
Цінності, які зробили США взірцем для демократів-початківців, постраждали за лідерства Трампа, і ці матиме глобальні наслідки.
"США на сьогоднішній день є найбільш політично дисфункціональною та розділеною з усіх передових демократій світу", - каже аналітик Ян Бреммер.
Це важливо, оскільки протягом останніх років міжнародна система явно постраждала від суперечливих політичних рішень Трампа. Китай і Росія відчувають, що їхній вплив посилився за роки лідерства Трампа. Інститути ліберального порядку, такі як НАТО й ООН переживають кризові часи.
Кібератаки і так звана «війна в сірій зоні» стають звичним явищем. Світ зіштовхнувся з гострими кризовими ситуаціями, такими як пандемія та зміна клімату, і під наглядом Трампа США фактично відмовилися від ролі глобального лідера. Це не заклик до панування США над земною кулею. Часто експансивна зовнішня політика Америки була такою ж частиною проблеми, як і частиною будь-якого рішення.
Але політика оборони та безпеки США зараз неабияк постраждали. Уся структура угод про контроль над озброєннями, успадкована за роки холодної війни, фактично руйнується. Останні зусилля з відновлення угоди, що обмежує арсенали стратегічної ядерної зброї США та Росії, договір про новий старт - будуть першим пунктом порядку денного обраного президента Джо Байдена.
Контроль над зброєю набуває все більшого значення, оскільки розробляються нові смертоносні системи озброєння, такі як високошвидкісні гіперзвукові ракети, не кажучи вже про зростання мілітаризації космосу. Захід повинен боротися з піднесенням наполегливості Китаю та поверненням більш агресивної Росії. Тож участь США може стати важливим фактором боротьби з основними проблемами.
Це все створює величезні проблеми для адміністрації Байдена. Після штурму Капітолію вороги Вашингтона відчули свою перевагу.
Новий президент приходить до влади в часи зростання економіки Китаю, яка вже успішно бореться з наслідками пандемії, тоді як відповідь Америки на Covid зазнає невдач. Справді, пандемія - це питання, яке президент Трамп в основному ігнорував після своєї поразки на виборах. Тож не дивно, що лідер Китаю Сі Цзіньпін переконаний, що криза продемонструвала перевагу його системи.
Попри те, що Росія вже протягом тривалого часу є конкурентом для Вашингтона, операції з дезінформації та кібератаки стали чимось кардинально новим за масштабами та наслідками.
Джо Байден буде на чолі адміністрації, де багато відомств використовують комп'ютерні системи, до яких проникли росіяни. Наразі ніхто точно не знає, наскільки глибоким може бути це хакерське вторгнення.
Навіть серед «американських друзів» курс нової адміністрації навряд чи буде простим. Звичайно, нового президента вітатимуть союзники Вашингтона за кордоном, особливо в рамках ЄС та G7. Інші, такі як саудівці, турки та ізраїльтяни, ймовірно, будуть змінювати свою політику, намагаючись забезпечити новий діалог із командою Байдена. Але не варто сподіватися, що «медовий місяць» для нової адміністрації США триватиме довго.
Здавалося б, розрив у Атлантичному союзі можна подолати досить швидко. Але Байден збирається ставити вимоги до своїх європейських партнерів так само, як це робила адміністрація Трампа. Він також вимагатиме більших витрат на оборону та узгодженої жорсткої політики щодо Ірану, Китаю та Росії.
Створення нових політичних коаліцій буде не таким простим, як це може здатися на перший погляд. Для прикладу можна поглянути на недавній інвестиційний договір між Європейським Союзом та Пекіном. Багато людей, які вступають до команди Байдена, сподівалися, що цей договір буде відкладений, тому це не зовсім сприятливий початок.
Політичні розбіжності, комерційні зв’язки та бажання Європи отримати більший ступінь стратегічної автономії ускладнять відносини з Вашингтоном. Але крім цього є ще один потужний фактор, що сприяє напрузі. Це дуже добре, що адміністрація Байдена ставить відновлення союзів на перше місце у своєму зовнішньополітичному порядку денному, але багато американських союзників не впевнені, що трампізм пішов назавжди.
Це не просто шок від штурму Капітолію. Демократичні союзники побоюються, що Байден може зробити лише чотирирічну паузу, після якої нова форма трампізму повернеться до влади. Чи будуть деякі союзники Вашингтона враховувати це у співпраці з США, про всяк випадок?
Це момент, коли внутрішня політика Америки стала чи не найважливішим елементом, який допомагає керувати її зовнішньополітичною стратегією. Дійсно, зараз можна навіть сказати, що вся політика Байдена на даний момент є внутрішньою. Це правильно у двох критичних сенсах. Відновлення американської демократії, перетворення США на більш рівне і менш розділене суспільство, має важливе значення для відбудови "бренду Америки" за кордоном. Однак, тільки якщо американські союзники і вороги будуть упевнені, що США справді повернулися на послідовний шлях, лише тоді відродиться впевненість у керівництві Вашингтона.
Таке центральне значення внутрішньої політики працює в обох напрямках. Щоб новообраний президент Байден мав успіх за кордоном, йому потрібно об’єднати свою розділену країну, щоб проводити послідовну зовнішню політику.
Для прикладу можна поглянути на Китай. Байден хоче як конкурувати, так і співпрацювати з Пекіном, де це можливо. Комерційна політика стає важливим фактором. Але основою успішної комерційної політики щодо Китаю можуть бути лише рівні умови для міжнародної торгівлі. Відновлення союзництва з «американськими друзями» стане найважливішим чинником політичного успіху Байдена за кордоном, резюмує BBC.
6 січня у Вашингтоні прихильники Дональда Трампа вийшли на протести проти результатів президентських виборів, на яких переміг демократ Джо Байден. Під час акції протесту відбулися сутички з правоохоронцями, невідомі змогли прорватися через правоохоронців до будівлі Капітолію.
Через інцидент засідання довелося призупинити, а будівлю Конгресу закрили на вхід і вихід. Після перерви в засіданні Конгрес все ж затвердив перемогу Джо Байдена у президентських перегонах. Він отримав 306 голосів колегії виборців, при необхідних 270. Трамп отримав 232 голоси.
Унаслідок протестів загинули п'ятеро людей, поліцейських і цивільних. Півсотні правоохоронців дістали поранення, декілька офіцерів - важкі. На протестах затримані близько 70 людей, напередодні в США розпочалися суди у справі про штурм Капітолію.
Трамп розпорядився відправити військовослужбовців Національної гвардії США Капітолій. Противник Трампа на виборах Джо Байден назвав те, що відбувається спробою заколоту і «нападом на демократію».
Сполучені Штати, і весь світ жахнулися, побачивши теле- і відеокадри, де радикальні прихильники Трампа, які не визнають результатів президентських виборів, взяли штурмом будівлю Капітолію. Екзальтований натовп атакував не просто будинок, а один із сакральних символів американської демократії. Як таке могло статися? Чому не спрацювали правоохоронні органи країни, яка витрачає мільярди доларів на власну безпеку? Які наслідки матиме захоплення Капітолію для демократії, Трампа, Республіканської партії США і світу? Читайте у статті Геннадія Друзенка «Що американці в Капітолії« наколядували?»» у ZN.UA.