Забруднення пластиком завдає шкоди майже всім морським видам, а температура поверхні моря, що колись вважалася екстремальною, тепер стала нормою, ідеться в матеріалі DW.
Такими є результати двох окремих досліджень, опублікованих у лютому напередодні саміту One Ocean Summit, конференції, організованої президентом Франції Еммануелем Макроном для захисту морського життя від надмірного вилову риби, зміни клімату та забруднення. Разом дослідницькі роботи розповідають історію життєво важливої для виживання людини екосистеми, яка все частіше зазнає нападів.
Перше дослідження, опубліковане в журналі Plos Climate, показало, що спека, яка раніше вважалася рідкістю, стала нормальною для більшості світових океанів.
«Екстремальна зміна клімату – це не гіпотетична можливість майбутнього, а історична подія, яка вже відбулася в глобальному океані», – пишуть дослідники.
У другому дослідженні, проведеному на замовлення природоохоронної організації WWF вченими з німецького Інституту Альфреда Вегенера, після перегляду тисячі наукових робіт було виявлено, що такі регіони, як Середземне та Східно-Китайське моря, подолали критичні межі забруднення. Науковці задокументували негативний вплив пластику на 88% з 297 досліджених видів. У одних випадках тварини поглинають пластик або заплутуються в ньому, в інших – «колонізують» його.
«Результати шокуючі, але вони охоплюють лише невелику частку форм життя, які дійсно перебувають під загрозою. Це ніби увімкнути кишеньковий ліхтарик у темряві», – сказала директорка морської програми WWF у Німеччині Хайке Веспер.
Підвищення температури океанів
Двоє екологів із Monterey Bay Aquarium, американської природоохоронної групи, провели аналіз вимірювань температури поверхні моря за 150 років, щоб встановити історичний показник її надзвичайного підвищення. Наприкінці 19 століття дослідники виявили, що аномальні температури спостерігалися приблизно на 2% площі моря.
Та з настанням промислової революції люди почали спалювати викопне паливо для живлення машин і опалення своїх будинків, що спричинило викиди в атмосферу газів, які затримували сонячне світло і розігрівали планету. Парниковий ефект підвищив середню глобальну температуру приблизно на 1,2 °C. Окрім того, це значно посилило ймовірність виникнення теплових хвиль.
Дослідники виявили, що більше половини Світового океану в 2014 році зазнало екстремальної спеки. Площа океану, де спостерігалися підвищені температури, зростала з кожним наступним роком. У 2019 році вона досягла 57% загальної поверхні океану. Температурні аномалії витіснили рибу з її природного середовища існування та порушили цілі екосистеми.
«Ми говоримо не тільки про морських черепах, китів і тунець. Три мільярди людей на цій планеті щодня отримують основне джерело білка з океану», – сказав колишній головний науковий співробітник Monterey Bay Aquarium і співавтор дослідження Кайл Ван Хутан додавши, що нагрівання океану також є питанням засобів до існування та національної безпеки.
Дослідники описали екстремальну спеку як «нову норму». Інші вчені підкреслили, що, хоча сьогодні клімат не такий, яким був раніше, він на шляху до того, щоб стати ще спекотнішим. Оскільки кожна додаткова тонна вуглецевого забруднення в атмосфері все більше нагріває планету, температури, які сьогодні вважаються нормальними, в майбутньому розцінюватимуться як прохолодні.
«Називаючи це «новою нормою», складається враження, ніби ми вже пройшли через зміни, і тепер усе завершено. Але замість цього ми піднімаємося на крутий схил, якому не видно кінця», – зазначив кліматолог з Університету штату Колорадо Скотт Деннінг.
Забруднення пластиком
Криза забруднення також загрожує підводним рослинам і тваринам. Дослідження WWF/Альфреда Вегенера показало, що пластикове сміття є в океанах всюди і його майже неможливо позбутись після потрапляння. Автори попереджають, що навіть якщо припинити забруднення сьогодні, кількість мікропластику в океані подвоїться, оскільки його більші шматки розпадуться.
«Найважливіший висновок полягає в тому, що як тільки пластик починає розкладатися на мікропластик або наночастинки, його більше не можна видалити з системи. Океан є остаточним поглиначем пластикових відходів на нашій планеті», – розповіла Веспер.
Згідно з дослідженням, опублікованим в журналі Science Advances у 2017 році, лише 9% виготовленого пластику було перероблено. Близько 12% було спалено, а решту викинуто на звалища та у відкриту природу. Хоча деякі сміттєзвалища ретельно охороняються, пластик, який залишився лежати, зрештою потрапляє у водні шляхи, що несуть його в море.
Автори дослідження попередили, що спостережуване скорочення морських видів важко простежити за одним певним фактором, оскільки океани переповнені загрозами, які варіюються від зміни температури та окислення до забруднення та надмірного вилову. Однак дослідження показало, що збільшення пластику створить додаткову небезпеку для біорізноманіття.
Наприклад, коралові рифи настільки вразливі до потепління, що, згідно з даними міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату, їм загрожує суцільне знищення, якщо температура зросте на 2°C вище доіндустріального рівня. За температури 1,5°C — температурний поріг, до якого світові лідери пообіцяли обмежити глобальне потепління — буде втрачено близько три чверті коралів.
Захист океанів
Групи охорони природи, такі як WWF, закликали до юридично обов’язкового глобального договору щодо пластикових відходів із «конкретними, чіткими та універсально застосовними правилами» для всього життєвого циклу штучних продуктів. Ці заклики у лютому, напередодні саміту ООН з подолання забруднення пластиком, повторювали такі компанії, як Coca-Cola, Nestle і Unilever.
Попередні глобальні договори ООН про навколишнє середовище критикували як неефективні в тому, щоб зробити скорочення забруднення добровільним. Наприклад, знакова Паризька кліматична угода 2015 року не встановлює обов’язкових цілей щодо того, наскільки країни повинні щороку зменшувати викиди вуглецю.
На саміті «Один океан» у французькому порту Брест, який завершився 11 лютого, світові лідери зустрілися, щоб обговорити глибоководний видобуток корисних копалин, посилений захист відкритого моря та плани збереження 30% Світового океану до 2030 року.
Майже 30 років поспіль потрібно витрачати трильйони доларів на подолання глобального потепління, пише BBC, посилаючись на звіт консалтингової компанії McKinsey.
За даними звіту, суму в половину всіх корпоративних прибутків на додачу до поточних витрат необхідно інвестувати на боротьбу з підвищенням температури на планеті.