Державна дума Росії в першому читанні підтримала заборону на обирання до своїх лав представників екстремістських організацій. Таким вже скоро можуть визнати "Фонд боротьби з корупцією", який є проектом російського опозиціонера Алєксєя Навального. Документ про заборону опубліковано на сайті нижньої палати.
Також обиратися в Держдуму відтепер заборонено й людям, які вище згадані організації підтримують. У документі сказано, що це рішення стосуватиметься й тих, хто раніше мав відношення до екстремістських структур, проте змінив своє рішення менш ніж за три роки до прийняття закону.
Цим указом в парламент можуть заборонити обиратися прихильникам та колишнім учасникам "Фонду боротьби з корупцією" російського опозиціонера Алєксєя Навального. Для цього організації повинні надати статус екстремістської - справа про це сьогодні розглядається.
У Навального вже прокоментували рішення Держдуми. Леонід Волков вважає, що цей законопроект прийняли спеціально для протидії команді політика. Це рішення може торкнутися більше 200 тисяч людей, які будь-якими зусиллями підтримували діяльність організацій.
Нагадаємо, що 17 квітня прокуратура Москви подала позов до суду про визнання "Фонду боротьби з корупцією", "Фонду захисту прав громадян" і штабів опозиційного політика Алєксєя Навального екстремістськими організаціми.
Штаб Алєксєя Навального 18 квітня заявив про проведення дострокової акції 21 квітня о 19.00 на центральних площах російських міст, не чекаючи збору 500 тисяч учасників на сайті "Свободу Навальному" через погіршення стану здоров'я опозиційного політика, який відбував покарання у виправній колонії.
21 квітня в протестах з вимогою звільнення Навального в десятках міст Росії брали участь десятки тисяч людей. Більш як тисяча були затримані, найбільше – в Петербурзі. У день акції в різних містах Росії з ранку, 21 квітня, почалися затримання і обшуки в активістів і журналістів.
22 квітня повідомлялось, що на акціях протесту на підтримку ув’язненого російського опозиціонера Алєксєя Навального, що відбувалися 21 квітня у Москві, Санкт-Петербурзі й десятках інших міст Росії, затримали загалом 1770 людей.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) остаточно прийняла резолюцію, яка просить Росію випустити на свободу опозиціонера Алєксєя Навального до 7 червня 2021 року.
26 квітня штаби російського опозиціонера Алєксєя Навального в різних містах Росії оголосили про фактичне припинення діяльності. Уряд Німеччини засудив заборону роботи в Росії штабів опозиційного політика Алєксєя Навального, якого російська влада посадила до в'язниці. В ЄС також закликали Росію припинити переслідування організацій Навального.
29 квітня соратник політика Лєанід Волкав заявив, що після обмеження діяльності двох організацій опозиціонера Алєксєя Навального в Росії буде офіційно розпущено усі регіональні штаби. Попри репресії, на думку Волкова, який перебуває за кордоном через порушені проти нього в Росії кримінальні справи, "ще не було кращих, ніж зараз, часів для політичної опозиції в Росії". На його думку, "фундаментальні причини для протестів в Росії нікуди не зникнуть", а прихильники Навального, попри розпуск штабів, мають намір залишатися "найбільшою і найкраще організованою політичною організацією в країні".
Нагадаємо також, що 2 лютого Навального засудили до 3,5 років позбавлення волі за порушення умов випробувального терміну у справі про шахрайство щодо компанії "Ів Роше". З терміну виключили 10 місяців домашнього арешту, опозиціонер має провести в колонії загального режиму 2 роки та 8 місяців.
1 березня експерти ООН з прав людини заявили, що в замаху на Навального винна Росія, і закликали до міжнародного розслідування його отруєння. Москва заперечує отруєння Навального і заявляє, що не бачила жодних доказів.
США та Євросоюз запровадили санкції проти російських чиновників через отруєння Алєксєя Навального. У санкційні списки потрапили директор ФСБ Алєксандр Бортніков, глава ФСВП Алєксандр Калашніков, голова Росгвардіі Віктор Золотов, перший заступник голови адміністрації президента РФ Сєргєй Кірієнко, генпрокурор Ігорь Краснов, заступник міністра оборони та глава управління Кремля по внутрішній політиці Андрій Ярин. Крім того, США заборонили експорт оборонних технологій в Росію та ввели обмеження проти 14 компаній, які пов'язують з використанням хімічної зброї.
Кремль назвав ці кроки абсурдними, необґрунтованими та такими, що "не мають реального впливу".