Американські системи M142 HIMARS стали символом допомоги США, яка дозволила Україні дати відсіч російському вторгненню. Успіх нещодавніх контрнаступальних операцій української армії частково пов’язують з цими РСЗВ, яких Вашингтон відправив щонайменше 20 одиниць.
Але чи справді HIMARS були на стільки ефективними? Експерти кажуть, що ці установки справді спочатку були нищівними для російських сил. Але, зрештою, Росія змогла адаптуватися, - пише Business Insider.
Коли HIMARS тільки з’явилися на полі бою в Україні минулого літа, їх хвалили як «диво зброю». Керовані за допомогою GPS ракети дозволили українським віськовим ефективно знищувати російські штаби і склади боєприпасів. Це допомогло значно зменшити російський артилерійський вогонь. HIMARS відкрили шлях до надзвичайно успішного контрнаступу в Харківській області, який почався у вересні і змінив баланс сил у війні не на користь Росії. Стало очевидно, що HIMARS нищить росіян морально, тому що російські ЗМІ почали публікувати сумнівні історії про те, що ракети з цих систем нібито мають секретні можливості. Наприклад, що вони змінюють траєкторію руху в польоті.
Але коли України використала HIMARS під час контрнаступу на півдні, намагаючись звільнити Херсон в кінці серпня, результат був іншим.
«Україна витратила більше двох місяців, щоб визволити все праве узбережжя в Херсоні», - наголосили директор програми російських досліджень в аналітичному центрі CNA Майкл Кофман і старший науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень Роб Лі в своєму новому аналізі.
«Херсон показав, що загальний ефект від HIMARS був перебільшений. І його вплив зменшився після двох перших місяців застосування на полі бою», - вважають вони.
На думку американських експертів, російські сили змогли витримати артилерійський вогонь і відступити з Херсона разом з більшою частиною своєї техніки попри загрозу ударів української високоточної зброї. Кофман і Лі вважають, що адаптація Росії до появи на полі бою HIMARS включала «розгортання логістичних вузлів за межами радіусу дії, укріплення командних пунктів і розгортання приманок з метою ускладнити наведення».
Тактично російські сили в Херсоні були в складному становищі. Вони утримували позиції на правому березі Дніпра, маючи лише кілька уразливих барж для транспортування забезпечення і підкріплення з основних російських позицій на східному узбережжі. Попри те, що в України були вражаючий спектр можливостей: від HIMARS і танків до безпілотників і сил спецоперацій, - український наступ все одно зіштовхнувся з серйозним російським опором.
«Битва була жорстокою, з високим темпами виснаження з обох боків. Херсон пропонує обережний урок про виклики наступальних маневрів проти позицій ворога, який укріпив свої позиції і має серйозні артилерійські сили і ППО», - вважають Кофман і Лі.
Business Insider пише, що все це підводить до питання: чи справді HIMARS настільки ефективна зброя? Чи може це російська армія дуже погана? Наприклад, російські сили в забезпеченні військ покладаються на дуже централізовану логістичну мережу, яка залежить від кількох залізничних ліній, а не на більш гнучке транспортування за допомогою вантажівок. Водночас, військова доктрина Росії передбачає масивні артилерійські обстріли. Це призвело до того, що великі склади боєприпасів були розгорнуті неподалік лінії фронту заради зручності. Таким чином, ці склади опинилися в зоні ураження HIMARS.
«Вимога вести потужний вогонь виявилася несумісною з адаптацією до високоточних ударів з великої відстані», - сказав Business Insider Кофман.
Видання пише, що Росія не змогла вжити заходів заздалегідь і дуже повільно адаптувалася до далекобійної західної артилерії, яку отримала Україна. Разом з тим, Москва все ж змогла пристосуватися.
«Це порушує інше питання: якщо успіх HIMARS був пов’язаний значною мірою з помилками Росії, наскільки ефективною будуть ці ракети проти інших ворогів у інших потенційних конфліктах, таких як китайське вторгнення на Тайвань?», - пише видання.
Кофман зауважує, що українські військові використовували дані з супутників США, які Росія не могла атакувати через страх перед ескалацією у війні. Україна мала доступ до американських розвідувальних засобів, «які зіграли важливу роль, але з політичних причин були недоторканні для Росії».
«Саме тому не можна просто перенести висновки цієї війни на конфлікт з прямою участю США», - пояснив Кофман.
Він додав, що будьз-які військові можливості будуть найбільш ефективними, якщо їх розгорнути на полі битви в достатній кількості. Але рано чи пізно ворог адаптується. І «срібної кулі» не існує.