В Україні трудові відносити між працівником та роботодавцем регулюються відповідним законодавством. Щоб продовжувати бізнес в будь-яких умовах, роботодавці можуть переводити співробітників на віддалені форми роботу. Фахівці Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків пояснили, в чому полягає різниця між дистанційною та надомною роботою.
У відомстві зазначили, що працівники, які переведені на дистанційну роботу, можуть працювати у будь-якому місці за власним вибором. Вони мають бути на зв’язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Надомний працівник має працювати за місцем проживання або в інших визначених ним місцях поза приміщеннями роботодавця.
«Для такої роботи характерна закріплена робоча зона або технічні засоби, наприклад інструменти, приладдя для виробництва продукції, надання послуг або іншої роботи. Надомний працівник «прив’язаний» до вказаної в трудовому договорі адреси й може змінити її лише з дозволу роботодавця», – йдеться у повідомленні.
Також відрізняється і режим роботи:
- Надомний працівник має дотримуватися загального режиму роботи підприємства.
- На осіб, які працюють дистанційно, правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються. Людина може розподіляти робочий час на власний розсуд — може працювати хоч рано вранці, хоч пізно ввечері.
Фахівці додали, що за обох форм віддаленої праці діють норми тривалості робочого часу:
- нормальна тривалість — до 40 годин на тиждень;
- скорочена (для певних категорій працівників) — до 24 або 36 годин на тиждень.
Під час війни багато українців були змушені перейти на дистанційну роботу. Нагадаємо, які роботи в Україні можна виконувати дистанційно.