Колишній співробітник спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі Ігор Макар висловив готовність дати свідчення українським правоохоронцям про обставини прослуховування керівництва білоруського КДБ. На записах, опублікованих 4 січня, високопоставлені силовики обговорюють організацію вбивства журналіста Павла Шеремета.
У коментарі «Суспільному» Макар повідомив, що передав записи не лише журналістам, а й українським правоохоронцям.
«Ми робили все, щоб дати розголос, і найголовніше - щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи приблизно в грудні », - розповів викривач.
Ексспецпризначенець залишив Білорусь і зараз мешкає в одній з країн Євросоюзу.
За словами Макара, з ним вже зв'язувалися представники українських спецслужб, але офіційного допиту ще не було. Викривач погодився на співпрацю, заявив про готовність дати свідчення Офісу генерального прокурора і навіть відвідати Київ, якщо це буде потрібно.
«Коли буде така необхідність будуть якісь факти, я, звичайно, повідомлятиму. А коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, - я готовий», - запевнив він.
Макар уточнив, що Вадима Зайцева, голову КДБ Білорусі в 2008-2012 роках, записував один з його підлеглих. Зараз це колишній співробітник КДБ теж перебуває в ЄС.
За словами Макара, матеріали прослушки потрапили до нього ще в 2012 році. На плівках він почув ім'я свого друга Олега Алкаєва - колишнього начальника Мінського СІЗО, в якому приводяться у виконання смертні вироки. У 2001 році Алкаєв виїхав з Білорусі та опублікував книгу про страти і позасудові розправи в СІЗО Мінська. У 2007 її видав Павло Шеремет.
Макар стверджує, що спершу передав записи американським спецслужбам, щоб врятувати життя Алкаєва і інших своїх знайомих - екскомандира бригади спецпизначення Володимира Бороданя і начальника відділу МВС Білорусі з боротьби з корупцією В'ячеслава Дудкіна. Їх ліквідацію теж обговорювали фігуранти «плівок».
Викривач наполягає, що не міг оприлюднити записи раніше, так як існувала загроза його життю. Однак на питання, чому «плівки» не були опубліковані відразу після вбивства Шеремета, прямо він не відповів. При цьому Макар висловив надію, що оприлюднення записів сьогодні допоможе скинути диктаторський режим Олександра Лукашенка.
«Якби намагався опублікувати це раніше, в 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми не відкрили б очі на всі ці злочини, які планувалися, вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета. Якби в 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися в злочині, але сьогодні я не допоміг би своєму білоруському народу впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні», - пояснив Макар.
Нагадаємо, 4 січня ЗМІ оприлюднили аудіозаписи розмов з кабінету глави КДБ в 2008-2012 роках Вадима Зайцева., З яких випливає, що питання вбивства журналіста Павла Шеремета з 2012 року перебував «в розробці» спецслужб Білорусі.
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.
Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.
Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.
У вересні Шевченківський суд приступив до розгляду справи по суті за участю присяжних.
Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.