Реальною загрозою вторгнення РФ на територію України вважають 48,1% українців, йдеться у результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології. Водночас 39,1% переконані, що ніякого вторгнення не буде. За даними соціологів ситуація у порівнянні з серединою грудня 2021 року практично не змінилася.
Водночас на думку 56,5% українців, дипломатичних та оборонних зусиль влади із запобігання вторгненню РФ не достатньо. Ще 29,2% вважають, що докладається достатньо зусиль.
Крім того, 53,1% громадян переконані, що у разі вторгнення РФ президент Володимир Зеленський не здатний буде працювати як верховний головнокомандувач. Протилежної думки притримуються 31,9% респондентів. Водночас за останній період упевненість у Зеленському як в головнокомандувачу дещо знизилася.
Що стосується переговорів з президентом РФ Владіміром Путіним, то 58% впевнені, що їх варто вести лише за участі західних партнерів. Прямі переговори Зеленського й Путіна дієвим способом досягнення миру вважають 27,3% громадян. Ситуація не змінилася у порівнянні з груднем 2021 року.
Опитування провели 20-21 січня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Всього соціологи опитали 1205 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 12%, 1,4% - для показників, близьких до 5%.
Росія вже кілька місяців активно нарощує війська на кордоні з Україною. На тлі розмов про можливість повномасштабної війни РФ вимагає від НАТО «гарантій безпеки», згідно з якими Альянс має відмовитися від приєднання України та будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.
10-13 січня відбулися три раунди переговорів, присвячених російським претензіям стосовно європейської безпеки: переговори делегацій Росії і США в Женеві, засідання Ради Росія-НАТО у Брюсселі та переговори в рамках ОБСЄ.
Переговори були «складними, але професійними», повідомили у РФ. За підсумками всі учасники заявили про розбіжності в позиціях. Вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід були визнані неприйнятними, Москва отримала конкретну відмову на свою завуальовану пропозицію щодо переділу світу на нові «сфери впливу».
Докладніше про те, чого добивається Москва і чи піде Захід їй на поступки, читайте у статтях Сергія Корсунського «Ультиматум Путіна і переговори Росія–США: чи здадуть Україну» та Олексія Іжака «Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?» Про стратегію адміністрації Джо Байдена щодо стримування масштабної агресії Росії проти України читайте у статті Олександра Хари «Як Білий дім відповів Кремлю: навіщо Блінкен приїздив до Києва».