Відкриття грального ринку в Україні 2020 року показало, що сенси, які вкладали в термін «легалізація» дуже відрізняються від того, що вийшло за підсумком останніх чотирьох років, пише Євген Плінський у статті «Перевернути гральний стіл. Що не так із гральною індустрією і що з цим хоче робити влада». І практично половина українців погоджується з тим, що легалізація «ігорки» була неправильним рішенням влади.
В рамках соціологічного опитування, проведеного на замовлення ZN.UA Центром Разумкова, у громадян запитали: «На вашу думку, легалізація грального бізнесу в Україні була правильним рішенням?».
У відповідь 44,7% українців зазначили, що вважають рішення про легалізацію грального бізнесу неправильним. Підтримують легалізацію 34,2% опитаних. Ще 21% важко визначитися.
«Замість створення цивілізованої індустрії з прозорими правилами, контрольованим оподаткуванням і захистом людей від агресивної індустрії ми отримали абсолютно непрозорий, максимально токсичний, наповнений хаосом і незрозуміло ким контрольований ринок, який миттєво звалився на голови українців, щороку вибиваючи з їхніх кишень, за даними НБУ, близько 200 млрд грн», – пише Плінський.
Водночас Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яка стала регулятором ігорного ринку, виявилася нежиттєздатною та корумпованою. За чотири роки КРАІЛ так і не створила систему онлайн-моніторингу, натомість налагодила видачу ліцензій бізнесу з РФ, а також загрузла в «тємках» і «схємках».
Що стосується податкових зборів, то вони, як пише Плінський, досі не вийшли на показники реального обороту ринку. Тоді як прогалини та схеми їх обходу народні депутати й Нацбанк шукають та намагаються виправляти «по дорозі».
«Водночас ринок виявився настільки маржинальним, що масштаб рекламних кампаній став безпрецедентним, а система втягування людей у гру перетворилася на загрозу національного рівня. Автори легалізації разом із КРАІЛ, захопившись швидкою видачею дорогих ліцензій, зовсім не подбали про інструменти захисту людей від агресивних дій операторів ринку й не створили працюючої системи допомоги в подоланні ігрової залежності та захисту від неї», – додає автор.
Він пояснює, що фактично українців залишили сам на сам з агресивною індустрією та її технологіями, а також необмеженими бюджетами грального бізнесу. Результатом стало те, що тепер громадяни витрачають на гру більше грошей, ніж донатять на Збройні Сили України.
«Сьогодні очевидно, що, умисно чи ні, автори запуску грального ринку викотили абсолютно «сирий продукт», хибність і необхідність змін у якому визнано вже на всіх рівнях, від парламенту та уряду до офісу президента», – додав Плінський.
Влада задумала провести реформу грального бізнесу, яка має складатися з кількох етапів. До першого етапу входить ліквідація КРАІЛ та створення замість неї «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор». Також на першому етапі планують змінити оподаткування грального бізнесу та створення єдиної платіжної системи.
На другому ж етапі реформи влада планує запровадити моніторинг платежів. А також відкрити гральний ринок для іноземних операторів.
Завершитися зміна сфери грального бізнесу має проведенням аналізу результативності попередніх двох етапів реформи та оцінкою ефективності схеми оподаткування 5% із валового виторгу замість 18% GGR та 18% ПНП. Це й стане третім етапом.