Сьогодні, 23 серпня, повідомляється, що в Україні спостерігається зниження народжуваності та відсутність вагомих успіхів у поліпшенні здоров'я та підвищенні середньої тривалості життя. Масова еміграція і, безперечно, анексія значної території країни також вплинули на чисельність населення.
Зниження народжуваності, властиве майже всім економічно розвиненим країнам, виявилося в Україні більш стрімким: якщо в 1991 році звичайна українка за своє життя народжувала 1,8 дитини (для хоча б простого відтворення потрібно 2,1), то в 2019-му - всього 1,2. Слід зауважити, що найнижчим цей показник був у 2001 році - 1,1, не в голодних 1990-х, не на початку військового конфлікту, а в досить спокійний період, коли вже спостерігалося економічне пожвавлення, почали зростати зайнятість і доходи. В цілому за роки незалежності в Україні народилося 13,2 мільйона дітей, але якщо в 1991 році - 630,8 тисячі, то в 2019-му - тільки 308,8 тисячі.
Значно зріс вік матерів при народженні дитини: найбільше знизилася народжуваність серед наймолодших (до 25 років) жінок, а серед старших (після 40 років) відчутно (вдвічі) підвищилася. Це говорить про більш відповідальне ставлення батьків до такого важливого рішення, з одного боку, і про розширення можливостей медицини - з іншого.
Чи є хвилеподібний характер тенденцій народжуваності результатом тільки поганої економічної ситуації і невпевненості в майбутньому?
Частково так, але лише частково. Насправді висока народжуваність спостерігається виключно в бідних країнах з низьким рівнем освіти населення. Чи можемо ми розраховувати на кардинальні зміни в найближчій перспективі? Ймовірно, завдяки підвищенню рівня життя, поліпшення умов виховання дітей і підлітків, цілеспрямованій роботі зі зміни репродуктивних і міграційних установок, можна домогтися певного зростання рівня народжуваності: скажімо, при сприятливих умовах звичайна жінка народжуватиме 1,6-1,7 дитини, але, швидше за все, це максимально можливий результат.
Детальніше в матеріалі директорки Інституту демографії та соціальних досліджень ім.Птухи НАН України Елли Лібанової "Скільки нас і чому?".
Для читачів ZN.UA наші автори простежили також шлях, пройдений країною за 29 років в:
- економіці - "Спадщина і спадкоємці" (Сергій Кораблін);
- спорті - "Біг по інерції" (Володимир Бородянський, Олександр Ларін, Ігор Левенштейн, Володимир Шумилин);
- медицині - "Від стін до якості: початок довгого шляху" (Ярослав Кудлацкій, Назар Белей, Андрій Ковальов);
- промисловості - "Анатомія руйнування" (Юлія Самаєва).