Названо імена дев'яти військовослужбовців нижніх ланок Корпусу вартових Ісламської революції (IRGC) та Іранської Армії, які можуть бути причетні до збиття в 2020 році літака МАУ Boeing-737 рейсу PS752, який прямував за маршрутом Тегеран–Київ. Осіб, які ймовірно брали безпосередню участь у цьому злочині, назвав колишній прокурор АР Крим та Севастополя та ексзаступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов.
"Українське слідство має перевірити причетність до злочину усіх осіб та детально проаналізувати звіт Асоціації членів сімей загиблих, опублікованому у листопаді 2021 року. В цьому звіті наводяться важливі аргументи щодо кваліфікації злочину, а також спростування інформації, наданої Іранською стороною у ході досудового розслідування. Зокрема необхідно перевірити на причетність до вчинення злочину військовослужбовців нижніх ланок Корпусу вартових Ісламської революції та Іранської Армії", - зазначив Мамедов.
Зокрема, ексзаступник генпрокурора назвав імена наступних військових:
- капітан Мехді Хосраві (Mehdi Khosravi, командир ТОР М-1);
- перший лейтенант Мейсам Хейроллахі (Meysam Kheirollahi, оператор);
- третій лейтенант Саєд Ахмад Мірі (Seyed Ahmad Miri, оператор);
- перший лейтенант Маґаммад Маджід Еслам Доост (Mohammad Majid Eslam Doost);
- капітан Саджад Мохаммаді (Sajjad Mohammadi);
- майор Хамед Мабхут (Hamed Mabhout);
- другий бригадний генерал Ібрагім Сафаї Кіа (Ibrahim Safaei Kia),
- бригадний генерал Алі Акбар Сейдун (Ali Akbar Seydoun);
- полковник Мостафа Фараті (Mostafa Faratі).
За словами Мамедова, на сьогодні указаним особам інкримінується лише службова недбалість, необережність та неналежне виконання службових обов’язків.
"Версія іранської сторони щодо плутанини авіалайнера з ракетою є малоймовірною. Адже військовий з досвідом достовірно знає, які саме фактори необхідно враховувати при вирізненні тих чи інших об’єктів (швидкість, розмір, висота, траєкторія руху тощо). Є інші фактори, що дають змогу кваліфікувати атаку на український літак не як банальну помилку, а як воєнний злочин", - наголосив ексзаступник генпрокурора України.
Він нагадав, що дані іранського слідства були засекречені, попри те, що українська сторона пропонувала проведення спільних експертиз на території Ірану за участю українських експертів.
"Але ці пропозиції були проігноровані компетентними органами Ірану. Тепер Україні слід зайняти рішучу позицію і продовжувати розслідування, перевірити всі версії та зібрати належні докази", - зазначив Гюндуз Мамедов.
Нагадаємо, Boeing 737 "Міжнародних авіаліній України", що летів з Тегерана до Києва, зазнав аварії майже відразу після зльоту вранці 8 січня 2020 року. Літак був збитий двома ракетами класу "земля - повітря" ЗРК "Тор-М1" російського виробництва. В авіакатастрофі загинули 176 людей, у тому числі 11 громадян України – двоє пасажирів та дев'ять членів екіпажу.
Іран довго заперечував причетність IRGC до катастрофи і продовжує приховувати інформацію досі. У Тегерані обмежилися повідомленням про "притягнення до відповідальності" десяти осіб, але хто вони - невідомо.
Правозахисники Human Right Watch повідомили: Іран погрожує членам сімей загиблих в авіакатастрофі, намагаючись відвести звинувачення від Корпусу вартових Ісламської Революції, які збили цивільний лайнер ракетою.
Київ прагне притягнути до відповідальності винних у трагедії і домогтися від Тегерана гідної компенсації родичам загиблих. Іран же, не виявляючи готовності проводити об'єктивне розслідування, хоче скоріше здати справу в архів. Докладніше про те, чому переговори з іранцями - це забіг на "довгу дистанцію", читайте в статті Володимира Кравченка "Не в грошах правда" на ZN.UA.