Венеціанська комісія опублікувала терміновий, спільний з Генеральним директоратом з прав людини і дотримання законності Ради Європи висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.
Зокрема, Венеціанська комісія наголошує, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, яка послуговується верховенством закону, але також важливим залишається і повага до Конституції та конституційна справедливість.
На думку ВК, Верховна Рада і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного суду як зберігача Конституції і повинні виконувати його рішення.
«Своєю чергою Конституційний Суд, як і будь-яка інша державна установа і суд, з одного боку, заслуговує інституційної поваги, але, з іншого боку, повинен поважати свої власні процедури і заради конституційної стабільності і правової визначеності, повинен ухвалювати рішення, які загалом відповідають світовій судовій практиці. Що ще важливіше, конституційний суд повинен ухвалювати рішення виключно в межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції», - наголошується у висновку ВК.
Венеціанська комісія визнає, що рішення КСУ від 27 жовтня не має чіткої аргументації, не має твердої основи в міжнародному праві «і, можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою - невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».
«Це гідно жалю не тільки через негайні негативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, але також тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому», - наголосили у Венеціанській комісії.
Проте, вважають в ВК, конституційна роль Конституційного суду повинна дотримуватися, і Верховна Рада повинна виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема і в судовій системі.
«Важливо зберегти обов'язок державних посадових осіб (включно з суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», - йдеться у висновку.
На цьому тлі Венеціанська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:
- Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, кримінальна відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних/неподання декларації слід відновити, але закон може детальніше вказати санкції, що відповідають ступені кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув'язнення для випадків вище певного порогу і в разі таких дій з наміром;
- Що стосується повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;
- Що стосується повноважень НАЗК стосовно суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесено в закон для захисту від можливих зловживань:
- незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до рекомендацій GRECO;
- деякі слідчі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш точно і в вузькому сенсі, або спеціальні виключення і процесуальні гарантії в відношенні можуть бути призначені судді;
- щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або у формі механізму розгляду скарг або в формі регулярних звітів НАЗК відповідний судовий орган.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.
КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень
Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим. Його підтримав суддя Василь Лемак.
У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.
Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.
На екстреному засіданні РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, були прийняті рішення знову відкрити реєстр е-декларацій, а також внести в Раду невідкладний законопроект «Про відновлення доброчесності конституційного судочинства».
Якщо влада та всі її гілки не продемонструють достатньої політичної зрілості й відповідальності та не зможуть спільно виробити і прийняти рішення, що дадуть змогу Україні гідно вийти з нинішньої кризи, спричиненої рішенням КСУ, наслідки для країни на зовнішній арені будуть вельми сумними. Докладніше у матеріалі Тетяни Силіної "У правовій прострації" у ZN.UA.