Офіс генерального прокурора наполягає на законності дій президента Володимира Зеленського, який підписав указ про звільнення з посади голови Конституційного суду Олександра Тупицького. На Різницькій посилаються на норму Кримінальноuj процесуального кодексу, oj дозволяє президенту тимчасово відстороняти призначених ним посадовців, підозрюваних у злочині.
«Позиція правового департаменту Секретаріату КСУ з приводу того, що положення ч. 3 ст. 154 Кримінально-процесуального кодексу України не поширюються на суддів Конституційного суду України і не можуть бути застосовані до них - необгрунтована. Законодавство України потрібно застосовувати в комплексі з урахуванням його бланкетних норм, що містяться в профільних кодексах і спеціальних законах», - йдеться в заяві, поширеній Офісом увечері в середу, 30 грудня.
У відомстві звернули увагу на те, що відсторонення від посади та звільнення з посад або звільнення - це різні процедури. Відсторонення від посади застосовується в кримінальному провадженні як забезпечувальна міра.
«Порядок застосування такого запобіжного забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади містить як загальні норми (ст. 154, 155, 156, 157, 158), так і спеціальні, що стосуються суддів (ст. 155-1), а також осіб, що призначаються президентом Україна (ч. 3 ст. 154) », - відзначили в Офісі генпрокурора. Додавши, що гарантії незалежності суддів КСУ закріплені як в Конституції, так і в законі "Про Конституційний суд України" і в КПК.
«Президент України, розглянувши клопотання в.о. генерального прокурора про відсторонення від посади судді Конституційного суду України, прийняв законний указ відповідно до вимог чинного законодавства », - резюмували в Офісі генпрокурора.
29 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення голови Конституційного суду Олександра Тупицького терміном на два місяці. Формальною підставою стало клопотання Офісу генпрокурора.
У КСУ указ назвали незаконним і пригрозили Зеленському кримінальною відповідальністю за втручання в роботу суду.
28 грудня чолі голові КСУ оголосили підозру в підкупі свідка і дачі завідомо неправдивих показань (ст. 386, ч.2 ст. 384 КК України).
За тиждень до цього «Схеми» опублікували розслідування про участь Тупицького у подіях, що привели до зміни власника заводу в Зугресі, й опублікували запис розмови Тупицького з донецьким бізнесменом Владиславом Дрегер, якого суддя КСУ намагався відрадити від співпраці зі слідством.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.
КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень
У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.
Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ було змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.
Якщо влада та всі її гілки не продемонструють достатньої політичної зрілості й відповідальності та не зможуть спільно виробити і прийняти рішення, що дадуть змогу Україні гідно вийти з нинішньої кризи, спричиненої рішенням КСУ, наслідки для країни на зовнішній арені будуть вельми сумними. Докладніше у матеріалі Тетяни Силіної "У правовій прострації" у ZN.UA.