Документ, підтриманий урядом, підготовлений Національним агентством щодо запобігання корупції (НАПКА), крім численних антикорупційних новел, передбачає створення єдиного реєстру рахунків фізичних та юридичних осіб, а також індивідуальних банківських сейфів і надання доступу до них антикорупційним органам. Наукові експерти парламенту у своєму висновку вказали, що таким чином в НАЗК пропонує ліквідувати банківську таємницю. Однак глава Агентства Олександр Новіков переконує, що насправді про розкриття банківської таємниці не йдеться. Про це він сказав інтерв'ю редакторці відділу політики ZN.UA Інні Ведерніковій.
«Насправді не йдеться про розкриття банківської таємниці. Ця стаття Стратегії передбачає створення реєстру номерів рахунків і банківських сейфів. Тільки номерів, а не фіксації руху грошей. До того ж реєстр закритий», - пояснив Новіков.
За його словами, це полегшить життя мільйонам декларантів, які вручну вводять всі номери рахунків, і убезпечать їх від претензій правоохоронних органів, тому що хтось може «забути» вказати рахунок.
«У всіх цивілізованих країнах такі реєстри рахунків створені. Навіщо їх створюють? Конкретний приклад. Розслідується кримінальне провадження людини, котра живе за рахунок незаконного збагачення та крадійства. Ніби відкрили справу, але притягти до відповідальності неможливо, бо та ж таки поліція ніколи не знайде рахунків, на яких лежать її гроші. Наявність реєстру рахунків дозволяє повернути отримане злочинним шляхом державі або потерпілому», - уточнив глава НАЗК.
При цьому, за його словами, зараз, в момент розслідування, антикорупційні органи мають доступ тільки до тих рахунків, які їм вдалося знайти.
Новіков упевнений, що за наявності вищезгаданого реєстру якраз і буде де шукати.
«Чесним людям нема чого боятися. А нечесним - є», - зазначив він.
Також в стратегії передбачається верифікація інформації про кінцевих бенефіціарних власників з Реєстру юридичних осіб приватного права та громадських організацій.
У зв'язку з цим глава НАЗК нагадав, что з 2019 року в реєстр декларацій державних осіб, що займають особливо відповідальне становище, вноситься інформація про підприємства, які вони фактично контролюють.
«Але треба сказати, що міністри й народні депутати дуже забудькуваті. Тому за повної перевірки, маючи в розпорядженні механізм верифікації реєстру юридичних і фізичних осіб, ми зможемо бачити, чи відповідають дані декларації дійсності, та знаходити компанії, які високопосадовець реально контролює. І притягати до відповідальності у разі, якщо інформацію приховали, - уточнює Новіков. - Цей самий механізм слід впровадити в закони про державні закупівлі. Зокрема в законі про оборонні закупівлі вже є норма, що в торгах не може брати участь орган, який не розкрив інформації про бенефіціарних власників. Тобто потрібно створити умови, за яких буде невигідно приховувати кінцевого власника. Немає власника — немає можливості співпрацювати з державою».
При цьому відповідні умови повинно забезпечити Міністерство юстиції.
На думку Новікова, найкритичнішими точками сьогодні є створення реєстру банківських рахунків і норми, що стосуються судової влади, забезпечення доброчесності як суддів, так і органів суддівського самоврядування - ВККС і ВРП.
«...Навіть якщо стратегію проголосують у лютому, як ми й очікуємо, основний спротив почнеться в момент реалізації та внесення змін до законів. Але ці норми так чи інакше має бути реалізовано. Це вимоги нашої Конституції та спільного плану України з НАТО і ЄС. По-іншому європейський вибір не працює. І рано чи пізно всім доведеться це прийняти», - резюмував глава НАЗК.
Нагадаємо, 27 жовтня КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.
9 грудня Венеціанська комісія опублікувала терміновий висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України. Наступного дня Венеціанка опублікувала другий терміновий висновок щодо реформи Конституційного суду.
30 грудня набув чинності закон “Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції". Документ дозволив відновити повноцінну роботу НАЗК, яка фактично була заблокована рішенням КСУ. Зазначимо, що після голосування за цей закон у Верховній Раді НАЗК виділило три грубі помилки, які допустили його автори.
Як правильно стимулювати вищу політичну волю до боротьби з корупцією? Які антикорупційні гачки розставляти в законах, щоб домогтися їх автоматичного виконання? Чи потрібно ліквідувати банківську таємницю і позбавити чиновників можливості приховувати вкрадене? Як правильно руйнувати картелі і бити по монополіям? Чому важливо проводити антикорупційну експертизу законопроектів і перезавантажити Вищу раду правосуддя? Як підтримка міжнародних інституцій та громадськості може вплинути на антикорупційну політику України? Відповіді на ці питання шукайте в інтерв'ю редакторки відділу політики Інни Ведернікової з главою НАЗК Олександром Новіковим.