Шевченківський районний суд Києва відмовився продовжувати строки досудового розслідування у справі щодо квартир Нацгвардії, фігурантом якої є заступник голови Офісу президента України Олег Татаров.
Вже сьогодні слідчі повинні або скласти обвинувальний акт, або закрити справу, повідомляє «Українська правда» із посиланням на адвоката іншого підозрюваного, колишнього народного депутата і голову корпорації «Укрбуд» Максима Микатася.
«У четвер (25 лютого – ред.) один раз суд вже не продовжив строки. Але чомусь в п'ятницю слідчий Служби безпеки України та заступник генпрокурора повторно подали клопотання на продовження. Сьогодні їм вдруге відмовили. Чому вони подали вдруге – незрозуміло, оскільки закон не передбачає право повторного звернення до суду з одним і тим же питанням», - зазначив Артура Габрієлян.
Слідство мотивувало прохання продовжити строки проведенням експертизи у справі. За словами Габрієляна, 25 лютого проти не виступала жодна зі сторін, зокрема захист Татарова. Однак суд відмовив слідству.
Правоохоронці вдруге звернулись із таким проханням. Однак 1 березня інша суддя теж відмовила в продовженні, пояснивши це тим, що не може винести рішення, яке буде суперечити попередньому.
Водночас на розгляді суду перебувають скарги двох фігурантів на підозри: Татарова та експерта Костянтина Дубоноса (оцінював збитки від обміну квартир, підозрюється в отриманні хабара від Татарова – ред.).
Експерти Центру протидії корупції вважають, що навіть якщо у справі з’явиться обвинувальний вирок, а адвокати зможуть ознайомитись з матеріалами, вона все одно розсиплеться у суді, адже її незаконно забрали в НАБУ та САП під час досудового розслідування. А тільки прокурори САП можуть представляти обвинувачення у корупційних справах.
У ЦПК також вважають, що Офіс генпрокурора умисно зливав справу, звертаючись із проханням щодо продовження розслідування до Шевченківського райсуду, коли ця справа підсудна Вищому антикорупційному суду.
«Прокурори Венедіктової незаконно зливали справу, просили подовжити розслідування у Шевченківському суді, хоча справа повністю підсудна Антикорупційному. Вони ж намагалися вивести справу з-під Антикорсуду», - нагадують антикорупціонери.
У Центрі протидії корупції вважають рішення суду реакцією влади на протести українців проти незаконного засудження одеського активіста Сергія Стерненка та свавілля у правосудді.
«Це жест Зеленського, від імені якого все робилося, Єрмака, Татарова, Венедіктової, які демонструють своє ставлення до обурення українців», - йдеться у повідомленні.
Наприкінці грудня головний фігурант «квартирної справи», колишній народний депутат і голова корпорації «Укрбуд» Максим Микитась звернувся до генпрокурори Ірини Венедіктової з клопотанням про повернення справи в бюро. Директор НАБУ Артем Ситник клопотав про те саме в СБ України.
24 грудня журналісти повідомили про передачу справи про квартири Нацгвардії з Національного антикорупційного бюро в Службу безпеки України. Передати справу ОГП зобов'язав Печерський районний суд Києва, Верховний суд підтвердив законність вимог.
У бюро передачу справи назвали безпрецедентним втручанням в розслідування. В Офісі генпрокурора відхрещувались від спроби вивести Татарова з-під удару та наполягали на тому, що просто виконували рішення суду.
Татарова підозрюють у хабарі судовому експерту у справі про заволодіння коштами Нацгвардії. За матеріальну винагороду експерт занизив суму збитків у більш ніж 11 раз. У 2016-1017 році керівництво НГУ і компанія-забудовник підписали угоду про обмін службових квартир в житловому комплексі в центрі Києва (будувався на території колишньої військової частини) на «аналогічні» на околиці міста. Сума збитків сягнула 81 млн грн.
Головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов зазначив, що схему щодо виведення з-під кримінальної відповідальності заступника голови Офісу президента Олега Татарова схвалили на найвищому рівні - на Банковій. За його словами, інакше передача справи заступника голови ОПУ з НАБУ до СБУ не відбулася б так швидко.
Докладніше про те, як правоохоронні органи виводять з-під кримінальної відповідальності потрібних осіб читайте у статті Олександра Лємєнова «Законники-схематозники: як вивести «потрібних людей» з-під відповідальності?» у ZN.UA.