Схему щодо виведення з-під кримінальної відповідальності заступника голови Офісу президента Олега Татарова схвалили на найвищому рівні - на Банковій, пише у своїй статті для ZN.UA головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов. Він пояснив, чому це так, а також зазначив, хто відіграв ключові ролі у реалізації справи. Зазначимо, що Татаров є підозрюваним у справі про махінації “Укрбуду” з квартирами Нацгвардії, якою спочатку займалися НАБУ та САП.
Однак, за клопотанням адвокатів заступника голови ОПУ Печерський райсуд Києва вирішив передати справу до СБУ. Водночас, як пояснив Лємєнов, щоб антикорупційні органи не змогли оскаржити у ВАКС передачу справи, було організовано скаргу адвокатів Татарова до Київського апеляційного суду. Цю скаргу підкріпили апеляцією прокурорів, яку підписала генпрокурорка Ірина Венедіктова. У свою чергу Київський апеляційний суд відхилив обидва документи та залишив у силі рішення про передачу справи Татарова до СБУ.
Для того, щоб остаточно закріпити ефект, організатори схеми направили до Верховного суду касаційні скарги, які той не прийняв до провадження. Таким чином рішення Печерського суду знову лишилося в силі.
“Тобто організатори схеми перестрахувалися від будь-яких несподіванок, у тому числі з боку САП і ВАКС, пройшовши всі судові інстанції. Це було зроблено у рекордний строк — усі три судові інстанції було пройдено лише за десять днів! Це засвідчує той факт, що схему було схвалено на найвищому рівні, а саме — на Банковій. Її реалізацію забезпечувало керівництво прокуратури та судової системи”, - зазначив Лємєнов.
Він також додав, що схему вдалося успішно реалізувати завдяки злагодженій роботі ОПУ, Офісу генпрокурора (читайте - генпрокурорки), команди Татарова та трьох суддів Печерського, Київського апеляційного та Верховного судів. Водночас, за словами Лємєнова, особлива роль у реалізації схеми, скоріше за все, належить Андрію Портнову, який досі має істотний вплив на Печерський та Київський апеляційний суди.
Для завершення схеми Венедіктова на день зробила свого заступника Олексія Симоненка в.о. генпрокурора. А він у свою чергу вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про зміну підслідності справи Татарова, тим самим остаточно забрав її у НАБУ та САП.
Експерт, звернув увагу на те, що Симоненко у квітні цього року зайшов на посаду заступника генпрокурора за квотою голови ОПУ Андрія Єрмака і Портнова, до команди яких входить також Олег Татаров. При цьому, за даними ZN.UA, за “впровадження передових технологій” і лояльність першого ступеня Симоненкові обіцяли пост другого першого заступника генпрокурора. Венедиктова має зрозуміти, що з нього чудовий в.о. вийде. І не тільки короткостроковий, але коли що, то й довгостроковий.
Лємєнов зазначив, що хоч генпрокурорка Венедіктова публічно відсторонюється від рішень прокуратури у справі Татарова, насправді її роль у відповідних рішеннях є ключовою. Адже лише її організаційні та процесуальні дії могли реалізувати цю схему виведення “потрібних людей” з-під кримінальної відповідальності.
Крім того, за словами експерта, варто зауважити особливу роль Верховного суду, адже він міг під корінь зрізати описану вище схему. Для цього потрібно було прийняти касаційні скарги до провадження, розглянути їх і у рішенні вказати, що такий спосіб передачі справи від НАБУ до СБУ, як і щодо інших органів правопорядку, суперечить закону і порушує правила підслідності, визначені Кримінальним процесуальним кодексом. Але у Верховному суду цього не зробили, — там “організували” те, що від них було потрібно організаторам схеми.
“Проте тут варто згадати про ще один момент. Згадану схему можуть використовувати і з протилежною метою — для “наїзду” на опонентів Банкової, якщо один орган не хоче цього робити, а інший — готовий виконати політичне чи бізнес-замовлення”, - зазначив Лємєнов.
Детальніше про те, як правоохоронні органи виводять з-під кримінальної відповідальності потрібних осіб читайте у статті Олександра Лємєнова “Законники-схематозники: як вивести “потрібних людей” з-під відповідальності?”.