Вища рада правосуддя одноголосно відмовила Національному антикорупційному бюро у відстороненні від правосуддя голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Сам Вовк та його підлеглі фігурують у кримінальному провадженні щодо імовірного захоплення влади.
«ВРП одноголосно відмовила НАБУ у відсторонені «судді» Вовка з ОАСК. І ВРП, і ОАСК кришують Зеленський з Єрмаком (і замом останнього Смірновим)», - написав у Facebook очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Він нагадав, що президент Володимир Зеленський вже рік не подає законопроєкт, який розпускає Окружний адмінсуд, хоча саме президент – єдиний, хто може це зробити. А ініційована ним судова реформа ще більше посилює Вищу раду правосуддя.
Щонайменше троє членів ВРП не можуть розглядати відсторонення суддів ОАСК через власну упередженість, нагадує експертка ЦПК Галина Чижик.
Члену ради Павлу Гречківському Павло Вовк, імовірно, радив створити «коаліцію», щоб завадити призначенню у Верховний суд Ігоря Бенедисюка та інших нелояльних до ОАСК осіб, свідчать оприлюднені слідством «записи з кабінету Вовка».
Члена ВРП Олега Прудивуса у серпні 2019 року вже відсторонювали від «справи ОАСК» за клопотанням Генеральної прокуратури – саме тоді суд розглядав можливе втручання суддів Вовка у роботу кваліфкомісії суддів. Прокурори мотивували клопотання «щонайменше товариськими» відносинами Прудивуса та Вовка, рада клопотання підтримала.
«Ще один член ВРП, який причетний до справи, – Віктор Грищук. Усіх трьох Генпрокуратура запросила на допити в якості свідків, що вони чомусь розцінили як втручання в їхню діяльність», - пише Чижик у своїй колонці для «Української правди».
На її думку, для усіх трьох проголосувати за відсторонення суддів – це визнати обґрунтованість підозр правоохоронців, що не може не кидати тіні на членів ВРП, з якими ті спілкуються.
Водночас, беручи участь у розгляді питання щодо суддів ОАСК за наявності конфлікту інтересів, Гречківський, Прудивус та Грищук порушують вимоги закону «Про запобігання корупції», адже вони уже проявили свою упередженість, коли поскаржились на дії правоохоронців.
Нагадаємо, 14 серпня генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала подання до Вищої ради правосуддя про відсторонення від посад суддів Окружного адмінсуду Києва – без цього неможливо притягнути їх до кримінальної відповідальності.
3 серпня ВАКС обрав запобіжний захід одному з фігурантів справи, голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Рішення стало маркерним для групи підтримки Вовка, зокрема ВРП, яка заявляла про «тиск на суд». Адже показало, що підозри обґрунтовані. Після чого справу у ВАКС забрали.
17 липня НАБУ оголосило підозру в створенні злочинної організації і захопленні влади Павлу Вовку і ще п'ятьом суддям: Володимиру Келеберді, Ігорю Качуру, Миколі Сірошу, Ігорю Погрібніченку, Олексію Огурцову та Леоніду Остапцю. Підозри ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка, частину яких було опубліковано в 2019 році. У будівлі суду того ж дня відбулися обшуки.
Фігуранти розслідування активно перешкоджають слідству: одночасно пішли у відпустку, заблокувавши НАБУ можливість допитати їх, відмовлялись отримувати повістки на допит, скаржились президенту на «гранітоїдів і лояльних до них ЗМІ», а адміністрація суду повертала проєкти підозр правоохоронцям.
11 серпня НАБУ оголосило в розшук голову ОАСК Павла Вовка, суддів і двох колишніх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 12 серпня Вовк написав в Facebook, що нікуди не виїжджав, і разом з колегами знаходиться на своєму робочому місці. У суді цю інформацію підтвердили.
Докладніше про корупційний скандал в ОАСК, розслідування НАБУ і дії Офісу президента з порятунку цього зручного для всіх влад суду читайте в статтях Інни Ведернікової «Вовки. По сліду НАБУ-2» і в першій частині матеріалу та Олександра Лємєнова «Суд, що загрожує державі» для ZN.UA.