Парламентська асамблея Ради Європи на сесії в четвер провела термінові дебати щодо "мовної статті" прийнятого в Україні закону "Про освіту", за результатами яких прийняла резолюцію з рекомендаціями для України.
Згідно з результатами голосування, підтримали документ 82 делегати ПАРЄ, 11 – висловилися проти, а ще 17 - утрималися.
За результатами дебатів було прийнято більшість пропозицій румунських і угорських депутатів. Рішення ПАРЄ достатньо жорстко засуджує ухвалення Верховною радою закону "Про освіту", в якому змінена стаття 7 (про мову освіти) без консультацій із представниками національних меншин.
Зокрема, угорці та румуни виступили проти "змішаного навчання", з викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини, повідомляє "Європейська правда". Також із тексту документа прибрали всі згадки про те, що навчання "виключно мовою меншини" завдає шкоди самим дітям внаслідок зменшення їх конкурентності на ринку праці та ускладнення вступу у вищі навчальні заклади.
Лише з мінімальною перевагою в три голоси була відхилена угорська поправка, за якою з документа хотіли викреслити посилання на право захищати державну мову, а також про те, що мова об'єднує державу.
Так само з незначною перевагою вдалося відхилити пропозицію виключити з документа згадку про відсутність виключно українських державних шкіл у Румунії та Угорщині.
Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту. Між тим у ПАРЄ (всупереч позиції доповідача, естонця Андреаса Херкеля) констатували, що вже зараз, до прийняття висновків "Венеціанки", є "низка юридичних питань до закону".
Як повідомив раніше постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, експерти Ради Європи позитивно оцінили реформу освіти в Україні.
Раніше Болгарія, Греція, Румунія і Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення закону про освіту щодо мови навчання. Вони виступили проти навчання в українських школах тільки державною мовою, а також звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через прийняття закону.
Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Відповідно до статті 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти починають вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.
Детальніше про мовні норми закону "Про освіту" та реакції на цей закон деяких країн читайте в матеріалі Василя Балушка "Донбас" і "Крим" на заході України?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".