UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Особливий статус" Донбасу може бути проголосований тільки через рік – німецький дипломат

В німецькому диппредставництві не бачать конституційних можливостей для Верховної Ради повернутися до голосування за зміни до Основного закону щодо децентралізації в цьому році.

Проект змін у Конституцію України з питань децентралізації, прийнятий Верховною Радою в першому читанні, може бути проголосований тільки через рік, вважає заступник голови дипмісії Німеччини в Україні Вольфганг Біндсайль.

"Згідно з Конституцією, наскільки ми її розуміємо, тепер ці конституційні зміни вже втрачені, і це питання знову може бути підняте лише через рік", - заявив Біндсайль в ході публічної дискусії в Києві у вівторок, 9 лютого.

Він нагадав, що минулого року в українському парламенті на виконання Мінських домовленостей було внесено проект змін до Конституції, який передбачав, за його словами, "особливий статус" Донбасу. Але Рада так і не проголосувала за ці зміни (у другому читанні), зазначив дипломат.

Замглави дипмісії Німеччини не вважає, що тепер через це Мінські домовленості зруйновані. "Але навіть без голосування в Раді, якщо є політична воля, то має бути рішення", - підкреслив Біндсайль.

Читайте також: Меркель після переговорів з Порошенком "конструктивно" обговорила з Путіним вибори в Донбасі

31 серпня Верховна Рада попередньо схвалила законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації (№2217а/П1).

Прийняття змін до Конституції передбачено Мінськими домовленостями, тому у запропонованому президентом Петром Порошенком проекті є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. (Як повідомляло DT.UA, сьогодні прийняття законів щодо ОРДЛО цікавлять Кремль більше, ніж конституційні зміни. За інформацією джерел, Москва готова піти на відстрочення конституційного процесу в Україні, але висуває свої умови).

Читайте також: У США розповіли про перспективи "Мінська-2": "Це утопія і політичне самогубство"

Відповідно до законодавства, конституційні зміни, попередньо схвалені більшістю від конституційного складу парламенту, вважаються прийнятими, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менш як 300 народних депутатів.

На сьогодні у Верховній Раді поки немає необхідних 300 голосів: значна частина депутатів переконана, що таким чином буде узаконений особливий статус ОРДЛО.

Разом з тим керівник парламентської фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко заявив, що у Верховній Раді є мінімально необхідні 300 голосів для остаточного затвердження проекту змін до Конституції в частині децентралізації, але нерозумно голосувати за нього без кроків агресора для врегулювання ситуації в Донбасі.

19 січня до Конституційного суду України надійшло конституційне подання 51 народного депутата про офіційне тлумачення положення ст. 155 Основного закону "на наступній черговій сесії Верховної Ради".

28 січня на ранковому засіданні Верховна Рада внесла зміни в регламент в частині порядку попереднього затвердження та остаточного прийняття законопроекту про внесення змін в Основний закон України. Порошенко підписав цей закон через всього лише через чотири години після його голосування. 30 січня процедурний закон набув чинності.

Зокрема, законодавці закріпили в регламенті норму: "Якщо законопроект про внесення змін до Конституції... був попередньо схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього затвердження, то такий законопроект розглядається Верховною Радою на наступній за нею черговій сесії".

Закриття третьої сесії Верховної Ради 8-го скликання відбулося 2 лютого. В цей же день була відкрита 4-я сесія.

Раніше ідеолог децентралізації в Україні дав владі чотири ради, як продовжити реформу. У своїй статті в DT.UA директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук пропонує дозволитит Раді обговорювати Конституцію так довго, скільки буде потрібно, і ні в якому разі на "ламати через коліно" парламент.