Такі вибори нечесні, недемократичні і нелегітимні. Але саме такими вони будуть в Донбасі, якщо Україну змусять провести політичні реформи раніше, ніж Москва виконає свої зобов'язання. Про це на сторінках Wall Street Journal пише міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
Він нагадує, що Мінські угоди повинні були стати сигналом для виходу з так званої "української кризи", в якій бойовики за підтримки Росії намагаються захопити частину Сходу України і приєднати його до Росії. Проблема в тому, що це сталося не тому, що в Україні дійсно виникла якась "криза". Це все результат військової, економічної і політичної агресії проти неї з боку Москви. І справжня, тривала стабільність не може бути досягнута "заморозкою" війни.
Однак єдиним пунктом Мінських угод, який хоч якось вдалося виконати, - це хоч і хитке, але перемир'я. Тож обидві сторони конфлікту і міднародна спільнота намагаються виконати план з 13 пунктів. Але в цьому процесі варто керуватися логікою щодо того, який крок варто робити наступним. Варто брати уваги не просто сліпе виконання всього написаного на папері, а і здоровий глузд.
Мінські угоди ставлять низку вимог перед усіма учасниками конфлікту: Україною, проросійськими бойовиками і самою Росією. Частина з них стосується безпеки: треба встановити перемир'я, відвести важке озброєння і забезпечити вільний доступ моніторинговій місії ОБСЄ в зоні конфлікту для контролю. Є також і політична частина, яка закликає провести децентралізацію і місцеві вибори.
"Але як ми можемо підштовхувати Україну до реформ і децентралізації, коли по вулицях Донецька і Луганська досі їздить російська бронетехніка, а міжнародні спостерігачі не мають ніякого доступу до цієї території? Як ми можемо бути впевнені в тому, що всі зобов'язання будуть після цього виконані, коли агресора офіційно не називають стороною у конфлікті? Одним словом, як ми можемо гарантувати, що Мінські угоди будуть виконані?" - пише Лінкявічус.
Він радить, перед усім, почати з безпеки і встановити справжнє перемир'я. Тому що сьогодні бої тривають і щодня відбувається близько 60 обстрілів. В захопленій частині Донбасу більше російських танків, ніж спостерігачів ОБСЄ. Ці танки вільно пересуваються там, де міжнародним представникам часто невдається пройти.
Неможливо вимагати проведення виборів, коли українські політичні партії, ЗМІ і громадяни не можуть вільного рухатися по захоплених територіях, а танки Росії - можуть. Відновлення свобод і реальна присутність спостерігачів ОБСЄ повинні стати передумовою для проведення виборів в Донбасі.
Військову техніку потрібно вивести з регіону, а Росія повинна повернути Києву контроль над частиною українського кордону. Поставки російської зброї треба припинити.
"Москвоська формула "Кордони нічого не значать навідміну від людей" може і звучать дуже по-європейськи, однак насправді вони підривають міжнародне законодавство. Окупація Криму тому доказ. Лише після того, як всі вимоги безпеки будуть виконані, можна буде зосередитися на реформах і децентралізації", - пише Лінкявічус.
Раніше президент України Петро Порошенко заявляв, що безпеку виборів у Донбасі повинні забезпечити Євросоюз або ОБСЄ. За його словами, підготовка до виборів повинна передбачати скасування результатів "виборів" 2 листопада 2014 року на окупованих територіях Донбасу.
Джерела DT.UA в АП і Радбезі заявляють, що сьогодні закони про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО та амністії для учасників подій на частині території Донецької nf Луганської областей цікавлять Кремль більше, ніж конституційні зміни.
На думку заступника голови Верховної Ради Оксани Сироїд, Кремль намагається легалізувати і легітимувати власний контроль на окупованих територіях, і для цього накинув світові чергову "жуйку" про необхідність проведення виборів "в окремих районах Донецької і Луганської областей" та передвиборної "амністії" для бойовиків і російської агентури.
Детальніше про переговори щодо змін до Конституції читайте у статті Сергія Рахманіна "Зміна курсу" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".