НАТО почало збільшувати військову присутність у Східній Європі через нарощування військ РФ на кордоні з Україною та відповідну загрозу вторгнення, йдеться на сайті Альянсу.
«НАТО продовжить вживати всіх необхідних заходів для захисту всіх союзників, у тому числі шляхом посилення східної частини Альянсу. Ми завжди будемо реагувати на будь-яке погіршення нашого безпекового середовища, у тому числі шляхом зміцнення нашої колективної оборони», - сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Де саме НАТО збільшить присутність:
- Данія відправляє фрегат у Балтійське море і збирається направити до Литви чотири винищувачі F-16 для підтримки давньої місії НАТО з патрулювання повітряного простору в регіоні.
- Іспанія відправляє кораблі для приєднання до військово-морських сил НАТО та розглядає можливість відправлення винищувачів до Болгарії.
- Франція висловила готовність запровадити до Румунії війська під командуванням НАТО.
- Нідерланди з квітня направлять до Болгарії два винищувачі F-35 для підтримки діяльності НАТО з патрулювання повітряного простору в регіоні, а також приведуть один корабель та наземні підрозділи до резерву для сил реагування НАТО.
- США також ясно дали зрозуміти, що розглядають можливість збільшення своєї військової присутності у східній частині Альянсу.
«НАТО є оборонним альянсом. У відповідь на незаконну анексію Криму Росією у 2014 році НАТО збільшило свою присутність у східній частині альянсу, у тому числі з чотирма багатонаціональними бойовими групами в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. Ці підрозділи, очолювані Великобританією, Канадою, Німеччиною та США відповідно, є багатонаціональними та боєздатними. Їхня присутність ясно дає зрозуміти, що напад на одного союзника буде вважатися нападом на весь Альянс. До 2014 року в східній частині Альянсу не було сил НАТО», - пояснюють в Альянсі.
Росія вже кілька місяців активно нарощує війська на кордоні з Україною. На тлі розмов про можливість повномасштабної війни РФ вимагає від НАТО «гарантій безпеки», згідно з якими Альянс має відмовитися від приєднання України та будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.
10-13 січня відбулися три раунди переговорів, присвячених російським претензіям стосовно європейської безпеки: переговори делегацій Росії і США в Женеві, засідання Ради Росія-НАТО у Брюсселі та переговори в рамках ОБСЄ.
Переговори були "складними, але професійними", повідомили у РФ. За підсумками всі учасники заявили про розбіжності в позиціях. Вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід були визнані неприйнятними, Москва отримала конкретну відмову на свою завуальовану пропозицію щодо переділу світу на нові "сфери впливу".
Докладніше про те, чого добивається Москва і чи піде Захід їй на поступки, читайте у статтях Сергія Корсунського "Ультиматум Путіна і переговори Росія–США: чи здадуть Україну" та Олексія Іжака "Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?" Про стратегію адміністрації Джо Байдена щодо стримування масштабної агресії Росії проти України читайте у статті Олександра Хари "Як Білий дім відповів Кремлю: навіщо Блінкен приїздив до Києва".