UA / RU
Підтримати ZN.ua

НАТО може запропонувати Україні новий формат відносин – оглядач

Але є ризик, що в Індивідуально-налаштованому плані партнерства можуть зникнути програми, корисні для України.

Сьогодні в України мало шансів отримати План дій щодо членства в НАТО, але Альянс має намір запропонувати Києву ще один, новий формат взаємин - Індивідуально-налаштований план партнерства (Individual Tailored Partnership Plan), пише оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко.

Автор зазначає, що ця ініціатива — еволюція розроблювальної кілька років тому програми «Один партнер — один план» (ОПОП), яка, своєю чергою, є ребрендингом Комплексного пакета допомоги (КПД). Індивідуально налаштований план партнерства не сфокусований виключно на Україні. Як і у випадку з ОПОП, розробники цієї ініціативи виходять із того, що НАТО у відносинах із партнерами необхідно уніфікувати свої численні програми, аби сконцентрувати ресурси та домогтися більших результатів.

"Передбачається, що в рамках нової ініціативи кожен партнер спільно з Альянсом визначить п'ять-шість цілей, на виконання яких дадуть чотири-п'ять років. Стосовно України ці цілі ще визначають. При цьому незрозуміле майбутнє КПД. Швидше за все, Комплексний пакет допомоги, рішення про який було прийняте на засіданні комісії Україна—НАТО, ще певний час функціонуватиме паралельно з Індивідуально-налаштованим планом партнерства, а пізніше повністю «розчиниться» в ньому", - пише Кравченко.  

Чи вигідна нова натовська ініціатива Києву? Кравченко каже, що є ризик, що в Індивідуально-налаштованому плані партнерства можуть зникнути програми, корисні для України. Наприклад, програма «Наука заради миру та безпеки». З іншого боку, якщо Брюссель визначить із кожним партнером певні пріоритети, то у штаб-квартири НАТО буде більше важелів впливу на країни—члени Альянсу, аби ті виділяли необхідні кошти на реалізацію ініціатив.

"Адже, як свідчить історія з трастовими фондами, створеними, щоб допомогти Україні у критично важливих сферах безпеки та оборони, члени НАТО не поспішають виділяти необхідні суми. У результаті, через відсутність фінансування не було продовжено роботу трастового фонду з кібербезпеки, а трастовий фонд із логістики та стандартизації ЗСУ переживає серйозні проблеми", - резюмує оглядач.

Читайте також: Місію України при НАТО може очолити колишня пані-посол в Британії – ZN.UA

Детальніше про те, чому НАТО не готове надати Україні ПДЧ, і що Брюссель пропонує Києву натомість, читайте в статті Володимира Кравченка "Індивідуальний підхід".