Більшовицький переворот, який відбувся 100 років тому, лишається одним з найбільших експериментів в економічній і політичній історії. Кривава війна, скасування приватної власноті, створення командної економіки з майже тотальною державною властістю, регулюванням цін і знищенням ринків.
Через сто років після перевороту з великого радянського експертименту випливає три головні уроки. В них немає нічого надзвичайно нового, але все ж варто їх повторити.
Про це на сторінках Financial Times пише економіст ЄБРР Сергій Гурієв.
По-перше, індустріалізація через терор неефективна. По-друге, без терору командна економіка в решті-решт провисає і банкрутує. А по-третє - відсутність політичної конкуренції створює жорстку систему управління, нездатну проводити необхідні реформи.
Гурієв зауважує, що перше здається найменш очевидним. Сталін завершив індустріалізацію і привів СРСР до перемоги у Другій світовій війні. Його методи, як зауважили письменники Дарон Акемоглу і Джеймс Робінсон, були "жорстокими, але ефективними". Перевага централізованого контролю над економікою в тому, що можна за 10 років перевести 25-30% працездатного населення з ферм на заводи.
"Але останнє дослідження, співавтором якого я був, виявило, що це не спрацювало так, як планувалося. Від перенаправлення ресурсів не вдалося отримати вигоду, оскільки це знищило продуктивність як в арграрній сфері, так і в промисловості. Терор жорстокий і ефективно переміщує ресурси, але не продуктивний у ефективному їх використанні", - зауважує економіст.
Чиста користь від політики Йосипа Сталіна була тривіальною, і це лише якщо не згадувати про мільйони тих, хто загинув від репресій і голоду. Також СРСР не міг здобути перемогу у війні самостійно. Ресурси і обладнання від США були життєво важливими для того, щоб подолати режим Адольфа Гітлера.
Після війни економіка СРСР відновилася. Був запущений супутник у космос, а також досягнутий ядерний паритет зі США. Але радянська імперія не змогла добитися стабільного економічного зростання і появи інновацій. Це доводить, що конкурентні ринки необхідні для ефективних ініціатив. Також, як відмітив економіст Янош Корнай, колективізована система за своєю суттю дуже уразлива до "м'яких бюджетних обмежень". В соціалістичній економіці всі неефективні підприємства дотуються державою. Тому керівникам не потрібно щось робити для уникнення банкрутства.
М'які бюджетні обмеження характерні також для ринкових економік, на що вказують масові реструктуризації боргів після фінансових криз. Але є важлива відмінність. Якщо капіталістична фірма банкрутує, приватні акціонери втрачають свій капітал. Але якщо банкрутує соціалістичне підприємство, його борги бере на себе держава. І тоді ціла країна банкрутує. Коли Корнай писав про це у 1970-х роках, ніхто навіть не допускав, що супердержава така як СРСР може збанкрутувати. Насправді ж його банкрутство було не просто можливим, а неминучим.
Після кінця сталінського терору уряд не міг далі відкладати підвищення стандартів життя. Щоб профінансувати це, Москва витрачала нафтові долари, а потім борги. Наприкінці 1980-х радянський бюджетний дефіцит почав вимірюватися двозначними числами від ВВП. В останній рік існування Радянського Союзу його борг складав 30% від ВВП. Кредитори припинили видавати нові позики, і СРСР розпався.
Чому ж радянські лідери не звернули вчасно увагу на проблему і не запустили радикальні реформи, якщо наближення банкрутства було очевидним? Відповідь криється в третьому і найбільш болючому уроці. Відсутність політичної конкуренції і вільних дебатів лишив СРСР з некомпетентними лідерами, які не могли нічого вирішити. І це було не випадково. Цьому сприяло те, як система обирала своїх лідерів.
Раніше оглядач Radio Free Europe Radio Liberty Браян Вітмор писав, що президент Росії Володимир Путін боїться Леніначерез більшовицький переворот. Кремль парадоксально захоплюється СРСР і водночас ненавидить переворот, який його створив, оскільки боїться революцій і зміни влади.
Нагадаємо, що Володимир Путін неодноразово заявляв, що вважає розпад Радянського Союзу найбільшою геополітичною трагедією ХХ століття і драмою для всіх росіян.