Загострення в Донбасі поставило під загрозу режим припинення вогню — NYT

Війна на сході України привернула багато міжнародної уваги протягом останніх днів, адже ситуація в Донбасі різко загострилася, пише The New York Times.

Смерть українських солдатів, а також скупчення російських сил на кордоні привернули увагу чиновників у Європі та Вашингтоні. Європейське командування Збройних сил США сигналізує про найвищий рівень тривоги унаслідок нарощування російських військ поблизу українського кордону.

Нещодавній обмін артилерійським та кулеметним вогнем у Донецькій області тривав більшу частину доби. Але це не єдина ознака загострення ситуації в регіоні.

Європейські спостерігачі протягом останніх тижнів помітили нарощування військового потенціалу з боку формувань, які підтримує Росія. Артилерійські обстріли почастішали.

В Україні парламент у вівторок ухвалив заяву щодо ескалації конфлікту в Донбасі, по суті визнавши, що режим припинення вогню розвалюється. У заяві повідомляється про "значне збільшення обстрілів та провокацій з боку збройних сил Російської Федерації".

Крім того, українська сторона закликає уряди Заходу "продовжувати і посилювати міжнародний політичний та економічний тиск на Росію". Сполучені Штати та європейські союзники запровадили проти Кремля фінансові санкції, спрямовані на найближче оточення президента Володимира Путіна, російські банки та нафтові компанії.

Питання загострення конфлікту в Донбасі розділило думки чиновників у Вашингтоні. Деякі з них вважають, що Росія просто показово «брязкає зброєю», але не збирається відновити наступ. Інші ж досить стурбовані, адже вважають, що наміри Путіна важко передбачити, і можливо він таким чином намагається «випробовувати» нового президента США Джо Байдена, а нові «провокації» можуть перерости у більш серйозні проблеми.

Цього тижня генерал Тод Волтерс, глава європейського командування військових сил США, вдруге за кілька днів підняв рівень готовності американських військових після того, як російські війська не покинули прикордонний регіон України. Американські аналітики очікували, що війська Росії покинуть регіон після завершення військових навчань 23 березня.

З моменту вторгнення Москви в Крим у 2014 році бої між підтриманими Росією збройними формуваннями та українськими військовими силами періодично розгоралися. Відтоді Путін не боїться відкрито проводити військові навчання поблизу кордонів України, таким чином «надсилаючи повідомлення» як Києву, так і Заходу, вважають американські чиновники.

Загострення на сході України та нарощування військових сил із боку збройних формувань РФ цілком можуть стати способом Москви виміряти прихильність адміністрації Байдена до України.

"Кремль випробовує нову адміністрацію США", - сказав генерал-лейтенант у відставці і колишній головний командувач армії США в Європі Фредерік Ходжес.

Росія не хоче досягнення реального миру, навпаки, вона намагається зберегти дестабілізовану ситуацію в Україні, вважає генерал Ходжес, який зараз працює в Центрі аналізу європейської політики.

Під час телефонної розмови з Путіним президент Байден вказав на підтримку українського суверенітету. Але відтоді Джо Байден так і не спілкувався безпосередньо із президентом України Володимиром Зеленським. Це викликало запитання серед деяких чиновників про те, наскільки серйозно нова адміністрація США готова допомогти вирішити ситуацію з війною в Донбасі.

Тим не менше, зі зростанням напруги на сході України адміністрація Байдена почала реагувати. Радник з питань національної безпеки США Джейк Салліван поспілкувався зрадником Зеленського Андрієм Єрмаком.

Попри статичний стан війни, лінія зіткнення залишається потенційною точкою спалаху для відносин Росії із Заходом.

Представники України, Росії та Організації з безпеки та співробітництва в Європі домовились про припинення вогню в липні, однак «режим тиші» знову починає руйнуватися.

Напруженість між Росією і Україною також загострилася вздовж Кримського півострова. У лютому російські військові оголосили про військові навчання десантників у Криму, деякі аналітики вважають це сигналом про нове вторгнення Росії. Ціль цього разу: водні канали, які постачають у Крим воду з Дніпра. Україна припинила подачу води, коли Росія анексувала півострів. Відтоді жителі Криму зіштовхнулися із дефіцитом води. Російські військові назвали навчання десантників практикою "захоплення об'єктів ворогів з подальшою обороною". У відповідь українські військові також оголосили про навчання, що своєю чергою стало демонстрацією зростання напруги, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Бойовики в Донбасі обстріляли позиції ЗСУ з протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів

Нагадаємо, що 26 березня, близько 13:45 російські війська обстріляли позиції українських воїнів поблизу селища Шуми. В результаті загинули четверо захисників України - загинули підполковник Сергій Коваль, а також Сергій Барнич, Максим Абрамович і Сергій Гайченко. Ще два бійці ВСУ отримали поранення.

Після цього міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту рішуче засудити Росію за ескалацію бойових дій в Донбасі.

Президент Володимир Зеленський пообіцяв обговорити загострення в зоні ООС з лідерами нормандської четвірки.

Перший президент України Леонід Кравчук ініціював екстрене засідання Тристоронньої контактної групи, констатувавши, що мова йде про серйозне загострення, і Росія не зупиниться. А спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович заявив, що обстріл Шумів - це порушення, але не зрив повного і всеосяжного перемир'я.