"Чи втілить мрії Путіна Євразійський союз без України?" - таке питання ставить The Christian Science Monitor.
29 травня в Астані було офіційно створено очолюваний Москвою економічний союз, який у кінцевому результаті має намір змагатися з ЄС, пише автор статті Фред Вейр. Однак навіть його палкі прихильники визнають, що новий альянс народився не під щасливою зіркою.
"Євразійський союз має безліч вроджених проблем, які в найближчому майбутньому нікуди не зникнуть", - стверджує Олександр Коновалов, президент московського Інституту стратегічних оцінок.
ЄАЕС - ключовий проект путінського президентства. "Хоча він і заперечує, що це спроба відновити СРСР, це сигнал, що Росія повернулася в ролі лідера блоку, який згодом може розширитися за рахунок інших колишніх радянських республік", - йдеться в статті.
"На папері новий союз володіє колосальним потенціалом. Зусилля Росії щодо зсуву від свого найбільшого торговельного партнера - ЄС - у бік Китаю та інших країн східно-азіатських економік можуть не тільки підірвати ефективність західних санкцій, але й залучити у союз китайські інвестиції", - розмірковує журналіст.
Ще у грудні 2013 року були причини сподіватися, що на церемонії підписання в Астані буде присутня і українська делегація. Однак Київ бачить своє економічне майбутнє з ЄС, а не з Росією.
"Що ще гірше, загроза більш широких західних санкцій проти Росії через її політику щодо України може заморозити інтеграцію Казахстану і Білорусі, оскільки вони захочуть уникнути потрапляння у санкційні мережі", - прогнозує автор статті.
The New York Times також не забула відзначити у щойно створеному економічний альянс "прогалину розміром з Україну".
Як пише Ніл Макфаркуар, президент Путін давно прагнув до цього союзу "з метою закріпити положення своєї країни як глобальної економічної держави". Путін заявив, що Євразійський економічний союз може потенційно стати глобальним "транспортним вузлом", що з'єднує зовнішньоторговельні потоки Європи та Азії.
"Хоча, можливо, так і станеться в кінцевому підсумку, союз, який стане чинним з 1 січня, стане блідою подобою того, що спочатку малювали в своїй уяві його учасники: східної версії Європейського союзу, що складається з 28 держав", - вважає автор статті.
"Три слабкі економіки об'єднуються та інтегруються: що хорошого може з цього вийти?" - запитує директор Центрально-Азіатського центру досліджень університету КІМЕП (Алма-Ата) Наргіс Касенова.
На думку аналітиків, Росія погодилася з ідеєю Євразійського союзу з трьох основних причин. По-перше, Путін хотів створити власний економічний полюс, завдяки якому Росія піднялася б до статусу інших світових торговельних держав, таких як ЄС, Китай і США. По-друге, цей союз зберіг вплив Москви на економічний розвиток її колишніх республік, особливо у Середній Азії, до того, як вони почали б дивитися в інший бік - наприклад, на Китай. По-третє, Путін почав розглядати Євразійський союз як майже фізичне втілення його ідеології, згідно з якою Росія і її сателіти є "анти-Заходом", бастіоном більш консервативних, традиційних і релігійних цінностей.
"Деякі аналітики припускають, що втрата України як потенційного учасника стала провісником загибелі Євразійського економічного союзу. Тільки з економічної точки зору, втрата України означала втрату ринку у більш ніж 40 млн осіб", - пише видання.
Ще важливішим є те, що застосування військової сили Росією налякало інших учасників. Казахстан також відчув себе вразливим: чверть його населення складають етнічні росіяни, які компактно проживають уздовж північного кордону країни. В урочистих промовах ці розбіжності оминули мовчанням, зазначає автор.
Як реагує ЄС на створення ЄАЕС? Єврокомісар з питань розширення Євросоюзу та європейської політики Штефан Фюле висловився за прийняття України, Молдови і Грузії у довгостроковій перспективі до ЄС на правах повних членів. "Якщо ми серйозно хочемо трансформувати держави Східної Європи, ми зобов'язані скористатися найпотужнішим інструментом, наявним у нашому розпорядженні - розширенням", - заявив політик німецькому виданню Die Welt.
Перспектива вступу до ЄС, незважаючи на пов'язані з нею умови, є, на думку єврокомісара, є "найкращою передумовою для проведення реформ у Східній Європі". "Кілька місяців тому європейські держави оголосили про те, що угода про асоціацію України з ЄС не є кінцевою метою нашого нинішнього співробітництва з Україною. Я вважаю, що подібна точка зору повинна поширюватися, в тому числі, і на держави, які тільки збираються підписати угоду про асоціацію, тобто на Молдову і Грузію". Одночасно з цим Фюле зажадав провести низку змін всередині Євросоюзу, завдяки яким став би можливим прийом до нього нових членів. В Європі, єврокомісар упевнений, має бути створено "політичні та інституційні рамки для продовження політики розширення".
Україна, Молдова і Грузія також підтримують ідею зближення з Євросоюзом, підсумовує видання. !zn
Читайте також:
Путін і Україна: коса на ртуть?
За вступ до ЄС виступають 52% українців, за Митний союз - 18%
Путін хоче захистити Митний союз від колапсу в економіці України