Західні експерти ігнорують головну причину війни Росії проти України - Atlantic Council

Євромайдан і російська анексія 3 перетворила Україну на популярну тему для ЗМІ. Крім того, війна Росії проти сусідньої країни також спричинила величезну хвилю академічних і аналітичних матеріалів про Україну. Таких публікацій було більше 300 з 2014 року.

Всі ці наукові і експертні оцінки використовують п'ять головних підходів, чотири з яких упускають ключові причини російської агресії проти України.

Про це в статті для Atlantic Council пише старший науковий співробітник канадського Інституту українських досліджень Університету Альберти, політолог Тарас Кузьо.

Він зауважує, що так звані ліві і праві реалісти схильні звинувачувати Захід у початку війни. Вони називають конфлікт "громадянською війною" між російськомовними і україномовними громадянами. Вони переконані, що Москва "має право" на Крим, звинувачують НАТО, ЄС і США у поширенні демократії, яка нібито спровокувала Володимира Путіна, і радять українцям відмовитися від інтеграції з Європою.

Вчені зі сфери міжнародних відносин, у свою чергу, зосереджують увагу на геополітичних змаганнях між Заходом і Росією. Вони схильні розглядати Україну як об'єкт торгів.

Дослідники у сфері безпеки аналізують радянське і КДБістське походження нинішніх правителів Росії, розглядають режим Путіна як "мілітократію" на чолі зі спецслужбами. Вони пишуть про культуру ЧК і КДБ, якою просочена путінська система, націлена на просування антизахідної ксенофобії. Цій системі потрібні "маленькі переможні війни", щоб втриматися.

Експерти з питань російської армії зосереджуються на гібридній, інформаційній і кібернетичній війні Росії проти України, Європи і США. Ця група дослідників критикує плани Путіна відбудувати новий "союз", а також його експансіоністську, агресивну політику.

"І лише невелика група зосередилася на російському самодержавному націоналізмі і національній ідентичності як рушійному факторі путінських війн, зважаючи на критичну важливість цих ідеологій. І більшість членів цієї групи - експерти з питань України. Причина всього цього зрозуміла: більшість експертів, які вивчають посткомуністичний світ - русисти. І вони дивляться на світ з москвоцентричної точки зору", - пише Кузьо.

Русисти проаналізували картинку війни, використовуючи москвоцентричний підхід і російські джерела інформації. Мало хто з них відвідав Україну, особливо східну її частину і фронт. А ще менше з них знають українську мову. Україна, на думку Кузьо, за межами зони комфорту таких експертів. Але будучи "експертами" з усього пострадянського простору, вони переконані, що якимсь чином розуміють Україну.

Русисти опублікували багато чудових книг, в яких розкривають біографію і спосіб мислення Путіна. Але не багато з цих робіт звертають увагу на російський самодержавний націоналізм і російські погляди на українців. А отже була пропущена повз увагу ключова рушійна сила кризи, яка спалахнула зараз.

"Таким чином, русисти потрапили у ту ж пастку, що і совєтологи в останні роки існування СРСР, коли проігнорували національне питання в Радянському Союзі і не змогли передбачити несподіваний розпад радянської імперії", - йдеться в статті.

Російські погляди на України давні, широко прийняті режимом Путіна і навіть опозицією, і вони не зміняться швидко. Російський самодержавний націоналізм і національна ідентичність розглядають Україну і українців у чотири способи.

По-перше, Путін невтомно повторює, що українці і росіяни - нібито "один народ". З цієї точки зору, українці, так само як і білоруси, - це лише відгалуження російського народу і частина "близького зарубіжжя" - міфу, який бере початок зі сталінської вигадки про "дружбу народів". З цієї точки зору правильною долею для українців буде лишатися в так званому "російському світі", а не зближатися з Європою.

Другий концепт полягає в тому, що російська ідентичність заснована на мові і культурі. Путін на засіданні ради "НАТО-Росія" в Бухаресті у квіті 2008 року сказав, що всі російськомовні люди - це і є росіяни. Російські націоналістичні дисиденти в СРСР, відомий російський письменник Олександр Солженіцин і Путін однаково вірять, що схід і південь Укаїни, а не лише Крим, нібито несправедливо були "приєднані" до України більшовицьким лідером Володимиром Леніним.

Третій підхід - Україна не по-справжньому суверенна країна. Вона нібито "штучне утворення, яке нав'язане з середини українськими олігархами-євреями, а зовні - США і ЄС".

"Вплив радянського антизіонізму (який насправді завжди був антисемітизмом) продовжує поширюватися російськими маріонетками, які заявляють, що лідери Євромайдану замаскували своє єврейське походження. Путін і росіяни вірять, що український народ хоче жити у союзі з Росією, але олігархи і західні лиходії не дають їм це зробити", - йдеться в статті.

Чертвертий підхід бере початок з поглядів Путіна і його друзів по ФСБ, які були сформовані з часи "застою" у СРСР. Ці переконання були сформовані міфом про "Велику вітчизняну війну", а також новим культом Сталіна. Але путінські уявлення про "ВВВ" і радянського диктатора йдуть в розріз із трьома десятиліттями десталінізації, яка почалася в українській діаспорі в 1983-му і поширилася в радянській, а згодом і незалежній Україні.

"Сьогодні більшість росіян вірять, що Сталін був великим лідером, в той час як більшість українців переконані, що він був тираном, а Голодомор 1933 року вважають геноцидом", - пише Кузьо.

Всі ці основоположні елементи російського націоналізму і національної ідентичної сформували мислення Путіна щодо України. Їх здебільшого ігнорують західні експерти і політики. Але без усвідомлення того, як Путін і його підлеглі дивляться на сусідні країни, міжнародна зовнішньополітична спільнота ніколи не зрозуміє війну, яку Росія веде проти України з 2014 року, а також причину, чому вона буде продовжуватися в найближчому майбутньому.

Раніше Пітер Дікінсон писав у статті для Atlantic Council, що Путін став заручником власної гібридної війни проти України. Спроба розколоти сусідню країну провалилася. Але завершити війну в Донбасі російський президент просто так не може, оскільки тоді світ дізнається про російські воєнні злочини.

Раніше на сторінках Foreign Policy старший директор Penn Biden Center for Diplomacy and Global Engagement, колишній заступник міністра оборони США і екс-радник віце-президента Джозефа Байдена з зовнішньої політики Майкл Карпентер писав, що США за допомогою шести кроків можуть зупинитиПутіна в Україні. Експерт радить новій адміністрації у Вашингтоні продовжувати роботу над зміцненням здатності української армії захищатися. Зокрема, програма підготовки українських військових повинна продовжитись. А крім того, США повинні передати ЗСУ оборонну летальну зброю включно з протитанковими ракетами і контрбатарейними радарами з системами контролю вогню.