За 2021 виявлено 450 тисяч випадків обмежень свободи інтернету в Росії — доповідь

У 2021 році в Росії було зафіксовано понад 451,5 тис випадків втручання у свободу інтернету, про це йдеться у доповіді проекту "Мережеві Свободи".

"400 кримінальних справ за пости в інтернеті, DDoS-атаки на незалежні ЗМІ, слово року - цензура. Twitter уповільнюється, іноземні IT-гіганти відкривають російські офіси, а міжнародні рейтинги ставлять Росію на третє місце у світі з цифрової свободи (з кінця). <...> Але й хороше теж є", йдеться у доповіді.

Під втручанням автори доповіді розуміють широкий і різноспрямований формат впливу: заборона інформації та блокування сайтів, запити особистих даних користувачів, адміністративний тиск, кримінальне переслідування та реальне позбавлення волі та ін. При проведенні моніторингу не дається оцінка правомірності втручань, що фіксуються — розглядаються як, наприклад, закриття сторінок з терористичним контентом у соцмережах, так і затримання стримерів та онлайн-журналістів на публічних акціях. До категорії "кримінальне переслідування" автори доповіді включали не лише справи, за якими вже пред'явлені звинувачення або винесені вироки, але також ті, де є ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності (обшуки, затримання, допити).

Словом року, повідомляється у документі, стало "цензура".

У 2021 році зафіксовано 451 518 окремих випадків втручання у свободу інтернету в Росії – це у 1,5 раза більше, ніж у 2020 році. Як і раніше, абсолютна більшість інцидентів пов'язана із забороною інформації з різних підстав, а також із блокуванням окремих сторінок, сайтів та IP-адрес.

При цьому приблизно в кожному другому випадку власники сайтів або адміністратори інтернет-платформ видаляли заборонений контент на запит регулятора і тим самим уникали фактичного блокування: всього оператори зв'язку заблокували 200 тис. інтернет-ресурсів. Серед заблокованих через пропаганду тероризму, наприклад, сайт проекту "ОВД-Інфо", повідомив керівник "Мережевих свобод" Дамір Гайнутдінов.

Кримінальне переслідування за висловлювання в інтернеті у 2021 році досягло значень 2017 року: було зафіксовано 401 інцидент та 44 випадки реального позбавлення волі за пости у соціальних мережах (289 та 31 випадок роком раніше відповідно). Більшість вироків винесено за статтями Кримінального кодексу 280 (заклики до екстремізму) та 205.2 (виправдання тероризму). Серед таких випадків — реальний термін оператору Фонду боротьби з корупцією (визнано екстремістською організацією, заборонено в Росії) Павлу Зеленському за твіти, в яких він різко висловився на адресу влади після самогубства журналістки Ірини Славіної, уточнює Гайнутдінов.

У Криму значно збільшилася кількість окремих втручань у свободу інтернету, або зафіксовані випадки насильства або вироки до реального позбавлення волі за інтернет-активність.

Відзначено 44 кібератаки на журналістів, громадянських активістів, блогерів та ЗМІ. До них входять спроба злому месенджерів, акаунтів у соціальних мережах та сайтів, крадіжка особистих даних та DDoS-атаки на веб-ресурси.

Збільшилася кількість випадків притягнення до адміністративної відповідальності (до 1806 проти 1222 у 2020 році), більше половини з них — справи ЗМІ та журналістів, визнаних іноземними агентами, та стосуються відсутності маркування на окремих повідомленнях, постах та навіть коментарях у соціальних мережах.

У доповіді наголошується, що одночасно з розвитком цифрової економіки держава "будує систему контролю за поширенням інформації, що включає блокування інтернет-сайтів".

"Закордонні ІТ-гіганти після кількох років безплідних переговорів нарешті поставлені перед вибором - прийняти правила гри і погодитися виконувати положення російських законів та вимоги регулюючих органів, або виявитися заблокованими і фактично втратити російський ринок", - йдеться у доповіді із зазначенням, що вже близько 10 місяців у Росії уповільнюється швидкість доступу до Twitter.

За словами гендиректора Інституту досліджень інтернету Карена Казаряна, можна говорити про погіршення ситуації з громадянськими правами як такими, що знаходить зміни у рейтингах та громадській думці, але до Рунету це не стосується. "2021 рік, звичайно, був відзначений штрафами щодо іноземних гравців, але для російських компаній у регулюванні змінилося небагато. Нинішній рік з його реалізацією "закону про приземлення", так само як і закручуванням гайок на рекламному та інших ринках, може стати гіршим", - вказав Казарян.

"Починаючи з 2012 року, коли був прийнятий перший закон за чорними списками сайтів та введено реєстр заборонених у Росії ресурсів, ми рік у рік спостерігаємо зростання та кількості категорій забороненої інформації, які стало можливо блокувати у позасудовому порядку, та числа відомств, які мають право виносити вимоги щодо видалення тієї чи іншої інформації", - повідомив глава "Роскомсвободи" Артем Козлюк.

Блокувальні повноваження мають не тільки Роскомнагляд та суди, які на цій ниві демонструють велику активність, але й безліч інших відомств: Росспоживнагляд та МВС, Росалкогольрегулювання, Росздравнагляд, Росмолодь та інші структури.

Щодня блокуються ті категорії інформації, які не значаться в законі про інформацію як заборонені, і навіть рішення якогось місцевого сільського суду в цьому питанні поширюються на всю територію Росії.

Тому в кількісному плані також зростають показники блокувань.

Якими міркуваннями керується влада, нарощуючи темпи внесення тієї чи іншої інформації під заборону, сказати важко, розмірковує Артем Козлюк. "Але по головці відомства точно не погладять за те, що їм дали повноваження, а у них там нулі стоять, і низка відомств веде активнішу діяльність на цій ниві, – продовжує він, – наприклад, Федеральна податкова служба – головний лідер із блокувань сайтів Росії. За весь час ми зафіксували (з тих пір, як їм дали повноваження) – 300 тисяч ресурсів вони внесли до Реєстру, навіть випередили судову систему, деякі працюють менш активно, наприклад, Росмолодь та судові пристави, які мають свої шматочки цензури, лише за кілька сотень рішень опрацювали. У кожного відомства своє бачення, як ставитися до тих повноважень, які їм виділено".

Керівник "Роскомсвободи" згадав також про псевдогромадські організації, які атакують усі вищезгадані відомства своїми заявками на блокування власноруч знайденого ними контенту, який здався їм шкідливим.

"Що не візьми за категорію, все викликає питання, тисячі прикладів не у фігуральному сенсі, а в реальному. Абсурдних рішень теж уже сотні тисяч. За наркотиками, наприклад. Або просвітницька діяльність, яка прирівнюється до пропаганди. Тож тренд на збільшення більш ніж помітний", – констатує Козлюк.

При цьому винесення рішення щодо заборони інформації на певному ресурсі не передбачає автоматичного блокування — є ресурси, за якими рішення винесено, але вони не блокуються роками: "Відповідно, наведені у дослідженні понад 400 тисяч епізодів, пов'язаних із забороною інформації з різних підстав — це рішення, які пізніше вилилися у понад 200 тисяч випадків реального блокування”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай і Росія загрожують «вільному та відкритому» Інтернету — FT

Від блокування не застраховані ні дрібні, ну великі ресурси — останні й раніше потрапляли до Реєстру забороненої інформації, і потраплятимуть туди й надалі, впевнений Артем Козлюк. "І великі соцмережі гальмуватимуть. Ми це вже бачили на прикладі Twitter, і бачимо агресію держави щодо західних платформ. Але їх гальмуватимуть не просто так, а в потрібний політичний момент. Це рішення буде не з боку Роскомнагляду, а на рівні вище, оскільки будуть зачіпатися і фінансові, і соціальні інтереси багатьох сторін, якісь західні сервіси буде легше заблокувати в соціальному та економічному аспекті, а якісь будуть сполучатися з дуже великими ризиками для держави. Блокування Facebook навряд чи виведе маси на вулиці і когось дуже обурить. А ось блокування YouTube або Instagram навряд чи відбудеться дуже скоро, тому що там вже замішані великі комерційні інтереси", – підсумовує він.

Раніше повідомлялося, що ФСБ Росії опублікувала наказ із переліком відомостей, які "можуть бути використані іноземцями проти безпеки Росії". Такою є офіційна версія нових обмежень у РФ.

Справа в тому, що в списку немає даних, які були б таємною або секретною інформацією. І лише на думку ФСБ, інформація може "потенційно використовуватись проти державної безпеки іноземними державами та організаціями".