ЄС зробить помилку, якщо спокуситься на нормалізацію відносин з Росією - Rzeczpospolita

Останніми тижнями політики країн ЄС наввипередки говори про повернення до нормальних відносин з Росією. І Польща все більше відстає від цього союзного хору. Не виключено, що у Варшави теж може з'явитися спокуса перезавантажити відносини з Москвою, хоча б заради заспокоєння суперечок з ЄС. Але варто задушити такі думки у зародку, тому що, як не парадоксально це звучить, чим кращі відносини з Москвою, тим гірше для безпеки Польщі, пише видання Rzeczpospolita.

Болгарія, яка головує в ЄС, хоче відродити проект "Південний потік", який в 2014 році вона ж і заблокувала. На порядку денному також побудова російським підрядником атомної електростанції на болгарській території. Німеччина прагне збудувати "Північний потік-2", в чому її підтримала Єврокомісія, яка оголосила про домовленість з "Газпромом". Хоча ще в 2012 році європейське відомство почало провадження проти російського енергетичного гіганта за монополію. Італійський союз "Ліги" і "Руху п'яти зірок" вписав в коаліційну угоду зняття санкцій проти Росії. Щоправда, обидві популістичні партії не змогли взяти владу в свої руки через опір президента Італії. Але після нових позачергових виборах популісти можуть виявитися ще сильнішими, а російське питання не зникне з їхнього порядку денного.

Франція бачить у Володимирі Путіні союзника в суперечці зі США через санкції проти Ірану, так само як і канцлер Німеччини Ангела Меркель, але дещо стриманіше. Зрештою, лідери обох європейських країн останнім часом зустрічалися з Путіним. Кригу ще не вдалося розтопити, але точно можна сказати, що від так званої міжнародної ізоляції російського президента не лишилося і сліду.

Дров у вогонь підкидає суперечка між Євросоюзом і США. В повітрі зависли нові мита на європейську сталь і алюміній, які, безумовно, не лишаться без відповіді з боку Європи. Може бути ще гірше, якщо США вдарять санкціями по європейським компаніям, які торгують з Іраном чи беруть участь в побудові "Північного потоку-2". А такі обіцянки озвучив президент Дональд Трамп і кілька високопоставлених політиків американської адміністрації. В такій ситуації класичний для міжнародної політики підхід балансування підштовхує країни ЄС до пошуків у Росії якщо не союзника, то хоча б партнера.

Через місяць Євросоюз повинен вирішити, чи буде продовжувати дію санкцій проти Росії, накладені за анексію Криму. Безумовно, цього разу дія тиску буде продовжена. Але через півроку, коли європейські лідери знову повернуться до цього питання, можуть з'явитися сумніви.

В цьому хорі співців нормалізації відносин майже без уваги лишився звіт міжнародної комісії з розслідування знищення малайзійського авіалайнера над Україною, яий доводить, що не "сепаратисти", а регулярна російська армія відповідальна за це вбивство. Якщо смерть більш ніж півтори сотні жителів ЄС, вбитих Росією, не стримує настроїв щодо нормалізації відносин з Москвою, то важко собі уявити, щоб цього змогли добитися застереження з боку Польщі і країн Балтії.

"Ми дедалі більше самотні. Але це не привід йти шляхом Франції, Німеччини, Болгарії чи Угорщини і почати шукати примирення з Путіним. Від того жодної вигоди. Газ і нафту Росія і так буде нам продавати, тому що на тому добре заробляє. А російський ринок не такий важливий для польського експорту. Однак, можемо через це багато втратити", - пише польське видання.

Якби відносини з Росією нормалізувалися, Варшаві стало б важче переконати польське суспільство в необхідності збільшувати витрати на оборону. Зникне також причина базування на польській території батальйона НАТО і військової бригади США. Зникне привід для інтенсифікації координації між військами альянсу і проведення спільних навчань на полігонах. Не буде причин, які б змушували країни ЄС збільшувати оборонні бюджети до статутних 2% від ВВП. Європа в такому разі сконцентрувалася б на південному фланзі і боротьбі з тероризмом. А Польщі стало б важче мобілізувати Захід для підтримки незалежності України.

Раніше видання Bloomberg писало, що зближення з Росією тепер нова мета політики Німеччини, тому що їх об'єднують спільні цілі. Зокрема, Берлін і Москва хотіли б добитися побудови "Північного потоку-2" і захистити свій бізнес від американських санкцій.

А президент Словаччини звинуватив ЄС у ігноруванні втручання Росії. При цьому, він назвав "Північний потік-2" прикладом недалекоглядних, егоїстичних інтересів, ціна яких безпека Східної Європи.