ЄС варто переглянути свою нерішучу політику щодо України, Грузії і Молдови - EUObserver

Керуючись бажанням встановити тісніші зв'язки з сусідами-однодумцями, ЄС уклав амбітні угоди про асоціацію з Україною, Молдовою і Грузією.

Це було знаковою подією у процесі перетворення трьох пострадянських країн в сучасні європейські держави, які розділяють політичні цінності і економічні системи з Євросоюзом. Навіть попри те, що їм не обіцяли перспективу членства, країни взяли на себе серйозні зобов'язання з реформування управління і узгодження своїх правил для поглиблення співпраці і торгівлі з союзом.

Проти цього процесу виступив інших великий сусід країн-партнерів - Росія, яка розв'язала війну і захопила території. Великими лишаються ставки і для іншої трійці - Вірменії, Азербайджану і Білорусі, які також входять в програму Східного партнерства.

"ЄС потрібно серйозно взятися за свою "східну політику", якщо він хоче продовжувати поглиблювати політичну, безпекову і економічну асоціацію з країни на схід від його кордонів без посилення напруги у відносинах з Росією", - пише на сторінках EUObserver старший науковий співробітник Центру європейських досліджень у Брюсселі Стівен Блокменс.

Він додає, що з огляду на відсутність бажання ключових країн-учасниць ЄС йти до більш амбітних цілей у сукупності з впевненістю Кремля у перемозі Володимира Путіна на виборах і проведенні Світового чемпіонату з футболу в 2018 році, завтрашній саміт Східного партнерства навряд чи закінчиться серйозними пропозиціями і змінами. Вся увага буде на імплементації вже існуючих зобов'язань без розширення їх за рахунок нових обіцянок.

Авторитарні режими в Білорусі і Азербайджані хотіли б скористатися вигодами більш динамічного міжнародного середовища. Але вони відмовляються від цього, керуючись логікою самозбереження і з огляду на проблемні відносини з Росією.

Україна і Молдова тим часом стали лише напівдемократичними. Їхні економічні і політичні реформи просунулися вперед на багатьох фронтах. Але їхній успіх дуже обмежений в питаннях боротьби з корупцією, в той час як олігархічні інтереси досі мають надзвичайний вплив. Навіть Грузія, яка провела шокову терапію в часи президентства Михеіла Саакашвілі, останнім часом відкотилася назад, скоротивши свободу преси і спробувавши провалити реформу системи юстиції.

Попри те, що Брюссель не винен в появі постійної атмосфери нестабільності, яка з'явилася через поведінку Росії, похмурі економічні очікування і зменшення поваги до демокатичних пранципів і верховенства права, східні сусіди ЄС все одно лишаються найважливішим геополітичним випробуванням для союзу.

Те, як організація вчинить з сусідами, визначить не лише її суть, а й те, як її сприймають міжнародні партнери. Від цього буде залежати роль ЄС на міжнародній арені. Усвідомлюючи цей виклик, ЄС варто було б ввести дозу реалізму і трансакціоналізму в політику щодо східних сусідів.

"Однак, поки у ЄС немає чіткого бачення кінцевої мети тіснішої асоціації з країнами Східного партнерства. Всі лише знають, що ці країни не повинні отримати членство. За відсутності великої винагороди за виконання прописаних ЄС методів гармонізації правових структур і реформування інститутів, так само як і економіки, союз не може надихати мешканців сусдідніх країн. Особливо тих, які не поділяють цінності Євросоюзу і перебувають під владою клептократів чи автократів", - пише автор.

Технократичний підхід до відносин з сусідами викриває залежності союзу і його обмеженість у політичних інноваціях. І в результаті Східне партнерство лишається не таким жвавим. Більше того, ЄС - не актор у сфері безпеки. Східне партнерство погано захищене від нестабільності, спричиненої поведінкою Росії.

Попри те, що відповідь на кризу і розв'язання конфліктів виходить за межі Східного партнерства, сильний зв'язок з політикою ЄС у сфері безпеки і оборони був би доречний. Але все, що ЄС зміг зробити, - це запропонувати технічну допомогу в секторі громадської безпеки. А тим часом, з'являються нові кордони, і їх креслить Москва.

Як повідомила раніше заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, Україна має намір отримати визнання перспективи повноправного членства в Європейському Союзі під час Саміту Східного партнерства. Вона пояснила бажання отримати підтвердження перспективи членства в ЄС амбіціями українського суспільства та надзвичайним запитом на євроінтеграцію і реформи в країні.