Як прискорити падіння диктатури у Венесуелі

Протягом багатьох років здавалося, що соціалістичний режим Ніколаса Мадуро у Венесуелі перебуває на межі краху. Рівень ВВП країни в 2013 році впав майже в два рази. У минулому році інфляція становила понад мільйон відсотків. Це, а також брак продовольства, ліків, води і електрики, спонукало близько трьох мільйонів венесуельців - десяту частину населення, бігти з країни, пише The Economist у свіжому випуску.

Тим не менш, президент Ніколас Мадуро продовжив нехтувати конституцією і придушувати опозицію. 10 січня найбільш некомпетентний правитель Латинської Америки був приведений до присяги на другий шестирічний термін. І все ж друга інавгурація Мадуро була поворотним моментом, коли його пагубне президентство втратило формальну легітимність. Вибори, які він виграв у травні, були сфальсифіковані. Майже всі члени "Групи Ліми" - 14 основних латиноамериканських країн, заявили, що не визнають його президентом.

Що ще більш важливо, в опозиції з'явився молодий сильний лідер - Хуан Гуайдо. 5 січня він став головою венесуельських Національних зборів (парламенту), тобто главою останнього, що залишився в країні, демократично обраного інституту.

Десятки тисяч людей по всій країні виступили проти диктатури Мадуро 23 січня - на 61 річницю повалення попередньої диктатури Венесуели. Перед радісним натовпом в Каракасі Гуайдо проголосив себе виконуючим обов'язки президента - роль, яку відповідно до конституції, займає глава Нацзборів у разі відставки президента. Це виглядало як скоординований з США крок, оскільки президент Дональд Трамп відразу ж визнав Гуйдо тимчасовим лідером Венесуели. Слідом за США висловили підтримку уряди Канади, Бразилії, Коста-Ріки, Аргентини, Парагваю, Перу, Колумбії, Еквадору, Чилі, Гватемали, Гондурасу, а також представники Організації американських держав та ЄС.

Це піднімає два питання. Наскільки ймовірно, що Мадуро зможе втримати владу? І що може зробити світ, щоб прискорити його відставку?

Мадуро перш вже стикався з масовими протестами, зовсім недавно, у 2017 році. Тоді сили, переважно лояльні режиму, вбили більше 100 людей.

Незважаючи на те, що два десятки членів Національної гвардії в Каракасі повстали в цьому місяці, заколот був швидко придушений. Поки немає жодних ознак того, що війська присягнуть на вірність Гуайдо.

І все ж Мадуро може зайти в глухий кут. Вперше відтоді, як він виграв президентські вибори у 2013 році, він зіткнувся з лідером опозиції, який користується широкою підтримкою. Гуайдо має ясно дати зрозуміти, що його першою дією в якості правителя буде організація вільних виборів. Опозиційні лідери повинні запропонувати безпечний шлях для Мадуро і його соратників до притулку, можливо на Кубі, і політичне майбутнє для членів режиму, які дотримуються демократичних норм.

Потрібно зробити багато чого, щоб хитке становище Мадуро призвело до його падіння. США і Європейський Союз мають використовувати всі наявні в їхньому розпорядженні інструменти для сприяння передачі влади мирним шляхом уряду Гуайдо. Це може включати направлення частини коштів, сплачених за експорт нафти, на рахунок Національного зборів, а також загрози посилення режиму санкції проти Мадуро і його оточення.

Підтримка "Групи Ліми" допоможе відкинути глузування Мадуро про те, що Гуайдо - просто американська маріонетка. Якщо його одіозний режим остаточно завалиться, Венесуелі знадобиться величезна міжнародна підтримка у вигляді гуманітарної, економічної та політичної допомоги.

До подій цього тижня падіння диктатури Мадуро здавалося малоймовірним. Сьогодні ж безграмотно керована країна може опинитися на порозі кращого майбутнього.

23 січня у Венесуелі з новою силою спалахнули масові акції протесту проти режиму Ніколаса Мадуро, інавгурація якого відбулася два тижні тому. На багатотісячному мітингу в Каракасі голова Національної Асамблеї Хуан Гуайдо склав присягу тимчасового президента Венесуели. Під час протестів проти диктатури Мадуро загинули 26 людей.