Підтримати
«Polizei!» - вигукнули офіцери, штурмуючи квартиру на третьому поверсі у Відні і намагаючись затримати кремезного чоловіка, який стояв на кухні. Підозрюваний довго служив у спецслужбах Австрії. Він кинувся до свого телефону і спробував його розламати, - йдеться в рапорті австрійської поліції.
Цей рейд відбувся минулого року. Дані з телефону чиновника, його комп’ютера, «флешок», а також велика купа документів тепер лежать в основі скандальної справи, яка набула особливої важливості після початку російського вторгнення в Україну. Вона порушує питання про те, наскільки глибоко вплив Москви проник в європейську країну.
Про це пише Washington Post. Егісто Отт керував агентами під прикриттям в службі внутрішньої безпеки Австрії, а також служив в Туреччині й Італії як офіцер розвідки. Його підозрюють в продажу державних таємниць Росії, а також передачі інформації про тих на Заході, кого Кремль вважає ворогом. Про це кажуть європейські чиновники у сфері безпеки, а також свідчать документи австрійського слідства.
Справа проти Отта - одна з багатьох внутрішніх проблем, які торік призвели до розпуску Федерального відомства з захисту конституції й боротьби з тероризмом (BVT), а також змусили інші європейські спецслужби обмежити свої зв’язки з Віднем чи й взагалі відрізати його від обміну даними про Росію. 60-річний Отт став символом глибокого російського проникнення в політичні, промислові й розвідувальні кола Австрії, країни ЄС. Російське вторгнення в Україну пришвидшило процес перегляду ризиків для країн, які опинилися під впливом Москви. Зараз, проводячи слухання за зачиненими дверима, австрійські парламентарі намагаються дослідити російське проникнення в роботу розвідувальних служб країни, а також перевірити контакти голови напів державного газового гіганта OMV з Росією. Депутати також перевіряють бізнес-зв’язки австрійських політиків і партій з Кремлем і російськими державними компаніями.
«Російський вплив у Австрії потрібно ретельно розслідувати. Багато років зв’язки з Москвою пронизували нашу політичну систему. Тепер економічна і політична залежність від Росії нарешті стала очевидною загрозою для безпеки», - сказала депутат-опозиціонер Штефані Кріспер.
Видання Washington Post зауважує, що його стаття заснована на сотнях сторінок документів, які опинилися в руках журналістів або були вивчені ними. А також на інтерв’ю з більш ніж 12 чинними і колишніми західними чиновниками й іншими людьми, поінформованими про деталі справи Отта. Всі вони погодилися говорити на умовах анонімності, тому що справа ще не закрита. Європейські чиновники зі служб безпеки кажуть, що Отт разом з іншими офіцерами спецслужб Австрії просував план переформатування служ безпеки в новий департамент в рамках Міністерства закордонних справ країни. Про це свідчать і документи слідства.
На той час зовнішньополітичним відомством керувала Карін Кнайсль, яка увійшла до складу австрійського уряду від праворадикальної «Партії свободи». Ця партія входила в правлячу коаліцію з 2017 до 2019 року. Вона збудувала особливо теплі відносини з Кремлем. У 2017-му вона навіть відправляла з офіційними візитами своїх членів в окупований Крим. Весілля Кнайсль у 2018-му стало найбільш очевидним символом зв’язку політичних еліт з Росією. Список гостей включав всю верхівку австрійської політики включно з ексканцлером Себастьяном Курцом. Але зірковим гостем на весіллі був російський автократ Владімір Путін. Під час святкування він танцював з Кнайсль.
В матеріалах слідства ніщо не вказує на те, що Кнайсль знала про плани з реорганізації, які, зрештою, не були втілені. Переписуючись з журналістами Washington Post в WhatsApp, вона повідомила, що «не дає інтерв’ю» і емігрувала з Австрії через «смертельні погрози». Водночас, Крайсль додала, що нічого не знала про плани Отта і ніколи не чула про нього.
Отт пробув у в’язниці кілька тижнів минулого року, після чого його випустили і відсторонили від виконання службових обов’язків до завершення розслідування. Він публічно заперечує всі звинувачення, стверджуючи, що це змова проти нього, щоб покарати за викриття зловживань у спецслужбі і «незаконні» запити від розвідувальних управлінь «дружніх» країн. Він також оскаржив обшук його квартири у Відні, стверджуючи, що офіцери поліції не представились. Тому він чинив опір, бо сплутав їх з грабіжниками. Цього року суд задовольнив його скаргу на надмірне застосування сили під час арешту.
«Вони звинувачують мене у тому, що я передавав державні таємниці Росії, але я не робив цього. Вони передивилися телевізор», - сказав Отт австрійському сайту ZackZack.
Деякі країни Європи, а особливо Польща і країни Балтії, розглядають Росію під керівництвом Путіна як стратегічну загрозу. Але Австрія в таборі тих, хто бачить в Москві золоту можливість. Видання нагадує, що після Другої світової війни Австрія була поділена на сектори, окуповані військами СРСР, США, Великої Британії і Франції. В середині 1950-х років Австрія стала офіційно «нейтральною» країною. Ця нейтральність включала ухвалення правових норм, які визнавали шпигунство злочином лише в тому випадку, якщо воно було спрямоване проти Австрії. Через це Відень перетворився на притулок для шпигунів.
В 2000-х, в Австрії прагматично поставилися до приходу авторитарного Путіна до влади в Кремлі. Росія стала одним з головних іноземних інвесторів для Відня. В кінці 2021 року російські компанії володіли австрійськими активами на 25,5 мільярдів доларів включно з великим газовим вузлом, критично важливим для російського експорту палива в Європу. Австрія також стала одним з головних інвесторів для газопроводу «Північний потік-2», який повинен був подвоїти потік російського газу в Європу. Але проект був скасований після російського вторгнення в Україну, попри австрійський опір рішенню відмовлятися від «труби».
Між найвищим рангом австрійського уряду і головними державними компаніями Росії були відкриті широкі двері. Через два роки після закінчення роботи в уряді Кнайсль, наприклад, отримала дуже прибуткову посаду в компанії «Роснефть». Крім того, вона вела колонку для російського пропагандистського видання RT. Колишній австрійський канцлер Крістіан Керн займав посаду в раді директорів РЖД. Ще один ексканцлер Вольфганг Шуссель працював на «Лукойл». Після 24 лютого, коли російські війська вторглися в Україну, Керн і Шуссель звільнилися. Кнайсль звільнилася з «Роснефти» в травні.
Деякі великі австрійські компанії теж тісно переплелися з Росією, особливо в енергетичному секторі. В 2015 році компанія OMV, яка частково належить уряду і зберігає за собою статус другої найбільшої компанії в країні, найняла нового виконавчого директора - німця Райнера Зееле. На своїй попередній роботі в компанії Wintershall Holding він тісно співпрацював з «Газпромом» і був затятим прихильником «Північного потоку». В червні наглядова рада OMV почала внутрішнє розслідування, перевіряючи контракти, підписані Зееле, які зробили Австрію ще більш залежною від російського газу. Також підозри викликала угода про спонсорство для російського футбольного клубу «Зеніт» на 20 мільйонів доларів. Вважається, що це улюблена команда Путіна. Зееле, який не працює на OMV з минулого року, заперечує, що зробив щось протизаконне.
15 червня, менш ніж через два тижні після того, як австрійська компанія оголосила про початок внутрішнього розслідування, «Газпром» повідомив її про намір скоротити поставки газу в Австрію.
«Озираючись назад, нам доведеться визнати, що інвестиції, зроблені в Росії після 2015 року, були знасновані на надто великій довірі до Росії і її ролі в міжнародній спільноті», - сказав голова наглядової ради OMV Марк Гаррет.
З 2017 до 2021 року Отт співпрацював з колишнім високопоставленим чиновником в австрійській розвідці Мартіном Вайсом, а також з 42-річним австрійським бізнесменом Яном Марсалеком, якого розшукують в Німеччині. Вважається, що останній переховується в Росії. Вайс зізнався, що передавав Отту запити на пошук особистих даних про людей, які отримував від Марсалека. Зазвичай у списку було до 25 імен за раз. До втечі Марсалек очолював фінансову компанію Wirecard. В 2019 році видання Financial Times викрило шахрайство з боку компанії, а також вигадані фінансові резерви. В 2020 році Wirecard була визнана неплатоспроможною.
У Німеччині триває розслідування можливих зв’язків Марсалека з російською розвідкою. Також існує підозра, що Wirecard використовувалася для відмивання російських грошей. Клієнти компанії використовували сервіс для анонімної оплати порнографії. І серед них були також представники європейських спецслужб. Цілком можливо, що Москва могла використати їх. Джерела у європейських спецслужбах повідомили виданню, що Марсалек, який втік з Австрії в Білорусь у червні 2020 року, поселився згодом у житловому комплексі в Москві, який належить російській розвідці. Австрієць отримав нову російську ідентичність.
Представники спецслужб розповіли, що Отт був під підозрою впродовж років, перш ніж його арештували. Але австрійським правоохоронцям довго не вдавалося притягнути його до відповідальності. В листопаді 2017 року його зупинила поліція в Міжнародному аеропорту Відня, коли він збирався відлетіти в Амстердам. За 10 місяців до того ЦРУ попередило австрійську сторону, що Отт підозрюється в продажу інформації Росії. Американці повторили своє попередження того листопада і пригорозили відмовитися від участі в конференції з питань безпеки в Нідерландах, якщо Отту дозволять в ній брати участь.
Ультиматум ЦРУ призвів до того, що в Австрії видали ордер на обшук квартири Отта на підставі підозри у «видачі державних таємниць». Втім, обшук не дав необхідних доказів, кажуть австрійські чиновники. Розвідувальне управління країни вирішило усунути його з посади до закінчення розслідування. Але Адміністративний суд у справах держслужбовців заблокував це рішення. Тож Отта відправили працювати в академію поліції, де у нього більше не було доступу до бази даних розвідки.
Попри це, чиновники переконані, що Отт використав свою нову посаду, щоб збудувати розвідувальну мережу контактів всередині Австрії і за її межами. Він говорив колегам в інших відомствах, що виконує свою роботу на новій посаді. І для цього він незаконно просив надати йому інформацію з баз даних про людей по всій Європі. В одному з випадків Отт попросив інформацію від британської розвідки про те, чи стежать західні спецслужби за жінкою, яку вважали російською шпигункою.
Документи свідчать, що в грудні 2020 року Отт також просив інформацію про Хрісто Грозєва, виконавчого директора Bellingcat. Організація викрила справжнє ім’я Вадіма Красікова, якого минулого року звинуватили у вбивстві чеченського опозиціонера в центрі Берліну в 2019 році. Красіков в’їхав в Німеччину за фальшивим паспортом. Німецькі правоохоронці вважають, що Красіков працював на ФСБ. Також аналіз даних з телефону Отта виявив оцінки невдач російської операції в Берліні, а також рекомендації, що росіянам краще зробити, щоб уникнути помилок в майбутньому.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google