Вторгнення в Україну не зупинить падіння «популярності» Путіна — The Washington Post

13 квiтня, 2021, 16:59 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Дані опитувань свідчать, що Путіну буде важко отримати громадську підтримку прямого військового втручання в Україну.

Вторгнення в Україну не зупинить падіння «популярності» Путіна — The Washington Post
© Сайт президента России

Західних лідерів останніми тижнями неабияк занепокоїло велике скупчення російських військових сил уздовж українського кордону. Кремль стягує свої збройні сили на тлі загострення конфлікту в Донбасі, а частина військ передислокувалася до Криму. Деякі експерти припускають, що президент Росії Володимир Путін може йти на конфронтацію з Україною для зміцнення своєї позиції вдома та заради порятунку від внутрішньополітичних проблем, адже рейтинг російського президента та його політичної партії падає, пише The Washington Post.

Однак Путіну буде важко використовувати зовнішню політику та демонстрацію військової сили, щоб заручитися підтримкою громадськості. Росіяни підтримали анексію Криму в 2014 році, але зараз вони вже не так захоплені наполегливістю російської зовнішньої політики. Замість того, щоб критикувати Захід або слідувати туманним неоімперським імпульсам, російська громадськість почала неоднозначно ставитися до агресивної зовнішньої політики Путіна.

Анексія Криму, яка свого часу дещо збільшила популярність російського президента, призвела до того, що він повірив у громадське схвалення агресивної зовнішньої політики Росії. Анексія створила «колективну ейфорію», яка спричинила хвилю «гордості, надії та довіри до політичних лідерів» серед росіян.

Така підтримка громадськості виявилася дуже високою, оскільки анексія була відносно швидкою і Росія не зазнала особливих втрат. Теперішня агресивна політика щодо України, яка може призвести до значних витрат, є набагато менш популярною серед росіян.

У травні 2014 року, коли бойові дії на сході України загострювалися, лише 31 відсоток респондентів підтримали «пряму військову допомогу» з боку Росії. До серпня 2015 року цей показник впав до 20 відсотків.

І така тенденція стосується не тільки України. У серпні 2017 року лише 30 відсотків росіян підтримували продовження російських військових операцій у Сирії, а 49 відсотків вважають, що Кремль повинен припинити їх, згідно з опитуваннями.

У березні 2014 року Путін міг стверджувати, що «росіяни та українці - це один народ, який не може жити один без одного», але опитування, проведене в січні 2020 року, показало, що 82 відсотки росіян підтримують суверенітет України, і лише 15 відсотків виступають за ідею «об’єднання Києва та Москви».  

Крім того, російська зовнішньополітична еліта набагато активніше підтримує «антиамериканський напрям», ніж громадськість. Згідно з опитуванням в січні 2020 року, 67 відсотків росіян вважають, що Кремль повинен розглядати Захід як «партнера», 11 відсотків - як «друга» і 16 відсотків - як «суперника». Аналітики вважають, що це вкотре підкреслює масове виснаження від зовнішньополітичного протистояння.

Безумовно, «національна гордість» важлива для Кремля. Громадська підтримка армії та служб безпеки серед росіян досить висока. Респонденти часто пов'язують національну гордість з перемогою Росії у Другій світовій війні, досягненнями у космічному просторі, і навіть із анексією Криму. Крім того, багатьом росіянам подобається ідея повернення Москви до світової політики. Вони вважають, що їхня країна є «наддержавою» і виступають за підтримку цього «статусу». У 2018 році 47 відсотків респондентів назвали повернення до статусу великої держави найбільшим досягненням Путіна.

Але бути «великою державою» коштує дорого, і коли росіян просять зробити вибір, вони віддають перевагу економічному розвитку перед статусом «наддержави». Кожні кілька років аналітичні центри запитували росіян, чи хотіли б вони бачити свою країну як «велику державу, яку поважають і бояться на світовій арені», або «країну з високим рівнем життя, хоча і не одну з найсильніших у світі». Лише у 2014 році, в розпал «кримської кризи», більше росіян підтримали статус великої держави (48 проти 47 відсотків). Пізніше громадськість почала надавати перевагу високому рівню життя - і часто з великим відривом (у 2017 році, наприклад, 57 проти 42 відсотків).

Результати опитувань свідчать і про те, що росіяни не надто «захоплені» витратами, які потягнула за собою анексія Криму.

Вторгнення в Україну може коштувати занадто дорого для Путіна та Росії. Звісно, думка населення не є рушієм зовнішньої політики російського президента, тому Кремль її ігнорує. На відміну від загальноприйнятого уявлення про те, що Путін може вступити в диверсійну війну для посилення популярності, російська громадськість, ймовірно, поставиться до такого кроку скептично. Рейтинг схвалення Путіна впав після короткої війни з Грузією в 2008 році та початку втручання в Сирію у 2015 році.

На початку перебування на посаді Путін зробив економічний підйом рушієм власної популярності, пізніше спробував покращити свої рейтинги анексією Криму. Оскільки ці «досягнення» вже в минулому, Путін намагається повернути Росії статус світової держави. Кремль може нав’язувати свою позицію вдома, але громадськість навряд чи підтримає військове вторгнення в Україну, війна з Києвом не врятує Путіна від падіння популярності, резюмує видання.

Читайте також: РФ повинна припинити нарощувати війська на кордоні з Україною – Столтенберг

Росія продовжує стягувати до кордону з Україною війська. Українська військова розвідка повідомила про підготовку росіянами масштабних провокацій, загострення в зоні ООС, спроби розширення зони окупації в Донбасі з можливим вторгненням на інших ділянках.

Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншими країнами. Ангела Меркель у ході розмови з Владіміром Путіним закликала його до деескалації, але в Кремлі про це промовчали.

Загострення на сході України обговорили також Ентоні Блінкен і Йенс Столтенберг. Вони акцентували увагу на термінову необхідність того, щоб Росія припинила агресивне нарощування військової потужності уздовж кордонів України і в окупованому Криму.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК