Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар прокоментував питання вступу Швеції та Фінляндії в НАТО. Зокрема, міністр заявив, що Анкара все ще чекає на виконання зобов'язань, даних скандинавськими країнами. Про це повідомляє Anadolu.
Водночас Акар запевнив, що Туреччина не відмовляється від підтримки політики «відкритих дверей» Альянсу.
Глава Міноборони Туреччини знову наголосив на тому, що для Туреччини немає жодної різниці між Робітничою партією Курдистану (РПК), яку країна вважає терористичною, та її відгалуженням YPG (Загони народної оборони) у Сирії.
«Це одне і теж. І ми очікуємо, що дружні країни, союзники перестануть чинити опір і усвідомлять цю істину», - сказав глава турецького оборонного відомства.
Акар заявив, що представники РПК з 6 лютого здійснили вісім атак.
«Ми не могли не діяти, необхідні заходи вжито, нейтралізовано 53 терористи», - додав він.
Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ в НАТО минулого року після того, як були стурбовані вторгненням Росії в Україну. Лише дві з 30 країн Альянсу - Угорщина і Туреччина, ще не ратифікували їхні заявки.
Туреччина висунула суттєві заперечення проти вступу північних країн до Альянсу, посилаючись на їхню підтримку курдських угруповань, які Анкара розглядає як терористичну загрозу.
Раніше повідомлялося, що Туреччина відновила переговори зі Швецією та Фінляндією щодо їхнього вступу до НАТО. Анкара погодилася вести перемовини про висунуті умови, визнавши, що скандинавські країни досягли певного прогресу у виконанні поставлених нею умов.
Представники Туреччини, Швеції та Фінляндії зустрілися у штаб-квартирі НАТО у четвер, 9 березня, говорили про кроки, які вже було зроблено в межах тристороннього Меморандуму про боротьбу з тероризмом, ухваленого на саміті НАТО у 2022 році.
Про що вони домовилися? Які шанси Стокгольма й Гельсінкі, що турецький парламент схвалить їхні заявки до початку саміту НАТО у Вільнюсі? Чи хоча б до кінця року? Відповіді на ці запитання — у статті Володимира Кравченка «Дипломатія землетрусу: чи пустять Швецію і Фінляндію в НАТО?».