Війни в Сирії і Україні стали двома фронтами боротьби Путіна проти Заходу – RFERL

Щойно було оголошено перемир'я в Сирії за згодою Росії і США, сталася досить дивна річ. Майже одночасно Москва почала зменшувати свою агресивну активність на сирійській території і підживлювати ескалацію війни на Сході України.

Про це в статті для Radio Free Europe Radio Liberty пише політичний оглядач Браян Вітмор, нагадуючи, що проросійські бойовики стали частіше влаштовувати атаки поблизу Луганська, інтенсивніше обстрілювати села в Донецькій області, а 88 танків російських сил з'явилися поблизу Дебальцевого.

"Це було водночас і цинічно, і передбачувано. Таке вже раніше було, тільки навпаки: коли Росія вторглася в Сирію у вересні минулого року, вона пішла на деескалацію в Донбасі. Тактика Москви ілюструє, що Україна і Сирія – це два фронти однієї війни, яку режим Володимира Путіна веде проти Заходу і світового порядку, який встановився після Холодної війни, - підкреслює Вітмор.

Російський президент хоче, щоб у світі не було жодних правил, а сила визначала правду. Щоб сильні супердержави керували меншими націями, впливаючи на них. І він хоче зробити світ безпечним для диктаторів, таких як Слободан Мілошевич, Муаммар Каддафі, Бараш Асада чи Віктор Янукович.

"Російський президент хоче перемогти у ідеологічній суперечці з Заходом, демонструючи, що демократичні режими змінюються, а гуманітарні інтервенції сіють хаос. І що підтримка "легітимних" режимів може бути більш плідним способом вирішення конфліктів", – каже експерт European Council on Foreign Relations Кадрі Ліїк.

Це означає, що Москва підтримує автократів на зразок Асада. І коли їй це не вдається, як у випадку з Януковичем, вона вдається до контрреволюції і агресії. Таким чином, Путін пов'язав прозахідні революції в Україні і Грузії з хаосом, який спалахнув на Близькому Сході після Арабської весни.

Путінський антиреволюційних запал і його манера зображати Росію як бастіон консерватизму і традиційних цінностей, нагадує "Священний Альянс", до якого входила Російська, Австро-Угорська імперії і Прусія після Французької революції і війн Наполеона. Різниця лише в тому, що у 1815 році російські погляди поділяли більшість європейських правителів, зокрема лідери двох найпотужніших сил в Європі: Прусії і Австро-Угорщини. Сьогодні ж серед прихильників Кремля лише такі незначні європейські політики, як Марін Ле Пен.

В цей же час, експерт Atlantic Council Олександр Мотиль писав у своїй статті, що холодна війна триває, але вона не така, як колись. Такий конфлікт, як у 70-х і 80-х роках, зараз не можливий, оскільки сучасна Росія – це не Радянський Союз. Вона лише недорозвинена країна з ядерною бомбою, яка не може стати повноцінним суперником Америки. Водночас, сучасна холодна війна почалася з моменту окупації російськими військами українського півострова Крим. Вона ставить під загрозу післявоєнну архітектуру безпеки у Європі.

Вчора видання Die Zeit писало, що нової Холодної війни не буде через економічну слабкість Росії. Сучасний Кремль не такий впливовий, яким був у радянські часи. РФ надто слабка економічно і не може запропонувати Україні нічого цікавого, що можна було б подати як альтернативу до інтеграції з Євросоюзом. Водночас, ядерні погрози, притаманні Холодній війні, сьогодні знову звучать.

Раніше видання Washington Post писало, що безпілотник Росії з ядерною бомбою лякає світ. Видання нагадує, що про існування такої розробки стало відомо після витоку в пресі сторінок доповіді одного з військових начальників Росії під час зустрічі з президентом Володимиром Путіним в Сочі. В Кремлі згодом сказали, що відео з даними про "Морську багатофункціональну систему Статус-6" не повинно було потрапити в ефір. І відео негайно видалили. Однак інформація про існування такої зброї поширилася.