Вибори в Німеччині: Якою буде політика щодо України та Росії

23 вересня, 2021, 15:09 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Відхід Меркель створює прогалину в політиці Німеччини та ЄС щодо Росії.

Вже цієї неділі в Німеччині відбудуться вибори в Бундестаг. Кінець епохи Меркель означає невизначеність щодо політичного курсу, який Німеччина і ЄС, ймовірно, будуть проводити у відносинах зі Східною Європою в майбутньому. Росія, зокрема, була пріоритетом для канцлерки Ангели Меркель. Вона знову і знову безпосередньо зверталася до президента Росії Владіміра Путіна, навіть коли перспективи вплинути на його внутрішній або зовнішньополітичний курс були невеликі. Тим самим вона продемонструвала, що прямі контакти й раніше важливі, попри суперечливі інтереси, і що діалог та санкції не повинні розглядатися як дихотомія.

Директор німецького Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) Гвендолін Сассе пише, що канцлерка Меркель зіграла ключову роль у формулюванні та підтримці режиму санкцій ЄС проти Росії після анексії Криму у 2014 році та початку підтримуваної Росією війни в Східній Україні. Вона також була рушійною силою переговорів в Нормандському форматі, в ході яких Україна, Росія, Німеччина і Франція намагалися привести до деескалації війни в Донбасі. Цей формат привів до створення Мінської угоди у 2015 році та досі є єдиною основою для переговорів, в тому числі з гуманітарних питань.

Той факт, що упродовж багатьох років Меркель називала газопровід "Північний потік - 2" "чисто економічним проєктом", який суперечить іншим основним принципам її політики відносно Росії, хоча на кінцевому етапі проєкту вона наполегливо лобіювала продовження транзиту частини газу через Україну.

В цілому, її відхід створює прогалину в політиці Німеччини та ЄС щодо Росії. Зараз жоден з провідних кандидатів, які беруть участь у виборах в Бундестаг, не зацікавлений і не володіє достатнім впливом, щоб просувати цю тему на вищому рівні, не обмежуючись звичайною риторикою.

Не обходити Росію стороною

Список проблем в Східній Європі, прямо або побічно пов'язаних з Росією, довгий - від питання про умови початку експлуатації "Північного потоку - 2", продовження санкцій ЄС проти Росії та необхідності політичної відповіді на репресії в Білорусі до нового політичного імпульсу для Східного партнерства.

Хоча Росія, Китай і майбутнє трансатлантичних відносин були позначені як виклики в партійних маніфестах, акцент у цій виборчій кампанії був зроблений на внутрішній політиці - як всередині самих партій, так і в дискурсі ЗМІ. Навіть ЄС, його необхідність реформування і його зовнішньополітична присутність, були другорядними питаннями в громадських дебатах. Теледебати за участю трьох претендентів на пост канцлера майже повністю обійшли стороною питання зовнішньої політики, що, схоже, підтверджує часте припущення експертів про те, що зовнішня політика не є ключем до перемоги на виборах. Але у світі, де взаємозв'язок між внутрішньою і зовнішньою політикою стає все більш очевидним і відчувається в повсякденному житті - пандемія ковід-19, війна в Сирії та афганська криза є яскравими прикладами - це припущення сильно помилково.

СДПН та традиція Нової східної політики

У Олафа Шольца, кандидата на пост канцлера від "Соціал-демократичної партії" (СДПН), складна політична традиція. Партія є прихильною діалогу з Росією як одному зі своїх основних принципів, а її риторика містить відгомони Нової східної політики (Ostpolitik) Віллі Брандта (федерального канцлера ФРН в 1969-1974 роках від СДПН). У нинішньої керівної коаліції ХДС-ХСС міністерство закордонних справ, очолюване СДПН, вживало марні спроби відродити концепцію Ostpolitik. Той факт, що ця ідея тепер фігурує в передвиборному маніфесті СДПН, використовуючи ту ж формулювання ("європейська Ostpolitik"), але на цей раз з посиланням на принципи ОБСЄ, показує, наскільки велике значення партія надає збереженню цієї концепції.

У порівнянні з іншими центристськими партіями, СДПН у своєму передвиборному маніфесті приділяє більше уваги Росії та Східній Європі. Вона визнає необхідність "нового концептуального напряму в європейській політиці добросусідства", але не пропонує власного нового імпульсу. Ключова роль Росії в підтриманні миру в Європі та готовність до діалогу підкреслюються в маніфесті СДПН, поряд з конкретними цілями з розвитку зв'язків з громадянським суспільством і полегшення візових вимог для молодіжних обмінів. Санкції безпосередньо не розглядаються, оскільки ані в керівництві СДПН, ані в самій партії немає консенсусу з цього питання. Сам Шольц стримано ставиться до питання санкцій, в тому числі у зв'язку з отруєнням опозиціонера Алєксєя Навального.

ХДС прямолінійно ставитися до Росії на папері

Маніфест ХДС/ХСС, на відміну від інших передвиборчих маніфестів, починається з викликів зовнішньої політики та політики безпеки. Поряд із закликом до регулярної публікації стратегії національної безпеки, чітко позначений конфлікт цінностей з авторитарними державами, такими як Росія. Під заголовком "Конструктивний і рішучий підхід до Росії" перше речення говорить: "Росія є виклик нашим цінностям". У зміцненні ЄС і НАТО пріоритетами є "надійна" стійкість і військове стримування. Діалог і співпраця з Росією повинні бути обмежені областями, де очевидні спільні інтереси - міжнародна діяльність щодо захисту клімату є єдиною потенційно спільною метою, яка прямо згадана. У маніфесті також йдеться про бажання зміцнити незалежність східноєвропейських сусідів і згадується війна в Україні, анексія Криму та санкції, а також вимога до білоруського керівництва сприяти мирному переходу. Армін Лашет, претендент на пост канцлера від ХДС, вважається досить некритичним щодо Росії: він поставив під сумнів "Північний потік-2" навіть менше, ніж сама Ангела Меркель. Він поки не виявив ані особливого досвіду, ані інтересу до Східної Європи.

Зелені кажуть "ні" Північному потоку-2

Передвиборний маніфест "Альянсу 90/Зелених" є наймасштабнішим в своїй увазі до країн Східного партнерства, закликаючи зберегти для них шлях до вступу в ЄС. Тут також згадується Росія як все більш авторитарна держава і джерело військових і гібридних загроз для "демократії, стабільності й миру в ЄС і спільному сусідстві". Поряд з метою зміцнення демократичних сил громадянського суспільства в Росії, згадується і можливість запровадження нових санкцій. "Зелені" - єдина партія, відкрито закликає зупинити "Північний потік - 2".

"Вільна демократична партія" (ВДП) не торкається тему Східного партнерства. Що стосується Росії, підтримка нинішніх санкцій пов'язана з метою "відновлення довіри". Згідно з маніфестом ВДП, рішення про початок експлуатації "Північного потоку - 2" має прийматися колективно на рівні ЄС.

"Ліва партія" та "Альтернатива для Німеччини" (AfD) відрізняються відкритою проросійською та антисанкційною позицією.

Нові акценти в політиці Німеччини та ЄС щодо Росії, швидше за все, з'являться, якщо "зелені" гратимуть роль в уряді. В можливих коаліційних переговорах між червоними та зеленими (СДПН - Ліві - Зелені) позиції "Лівої партії" і Зелених щодо Росії будуть дуже далекі один від одного. Однак малоймовірно, що варіант правління буде відкинутий через ці зовнішньополітичні відмінності, не в останню чергу тому, що низи Лівої партії та "зелених", а то і їхні лідери, близькі у своєму мисленні з питань безпеки.

Політика щодо Росії та Східної Європи, таким чином, ризикує стати розмінною монетою в коаліційних переговорах, а не перерости в програмні дебати. Це являє собою ризик, оскільки навіть наступність політики щодо Росії в епоху після Меркель вимагає стратегії, резюмує Сассе.

Читайте також: Меркель залишає Німеччину на тлі економічних проблем — NYT

«Після Меркель» європейські політичні партії певний час співіснуватимуть у форматі «політики найменшого спільного знаменника». Балансування ЄС між США і Китаєм ускладниться. А відокремлювати європейську зовнішню політику від торгівлі та інвестицій буде дедалі важче. Аналіз того, як зміниться політика «ЄС «після Меркель», читайте у тексті Наталії Резнікової та Володимира Панченка.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Александр Хребет
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК