В NYT розповіли, хто може стати новим генеральним секретарем НАТО

Війна Росії проти України дала НАТО нове відчуття своєї життєво важливої ролі в захисті Європи. Зважаючи на ризики ескалації і більш широкої війни, цей період може бути таким же важливим, як і будь-який інший в історії існування Альянсу, який був покликаний стримувати Радянський Союз, пише New York Times.

За словами американських чиновників, термін повноважень нинішнього генсека НАТО Єнса Столтенберга закінчується наступної осені, і серед союзників почалися серйозні перегони за те, хто повинен його замінити. Вже починають формуватися бойові лінії в цьому змаганні.

Хоча чиновники застерігають, що дуже часто імена, які з'являються першими, не витримують переговорів між 30 членами НАТО, вони кажуть, що у Вашингтоні з'явилася одна головна кандидатура: віце-прем'єр Канади з українським корінням Христя Фріланд.

Фріланд, колишня журналістка, також була міністром закордонних справ Канади. Вона володіє англійською, французькою, італійською, українською та російською мовами, також керувала складними міністерствами. Фріланд вміє проводити прес-конференції та інші публічні виступи. Вона може стати першою жінкою та громадянкою Канади, яка очолить НАТО.

Сполучені Штати не пропонують американського кандидата, оскільки генерал США традиційно є верховним головнокомандувачем об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, але Вашингтон, зрозуміло, має сильний голос у виборі.

ЄС, цілком очікувано, хотів би, щоб наступним генсеком НАТО став представник країни блоку. 21 країна з 27 членів ЄС входить до Альянсу. І якщо припустити, що Швеція і Фінляндія стануть частиною НАТО, ЄС матиме 23 з 32 членів.

Хоча європейці ще не об'єдналися навколо єдиного кандидата, у них теж є кілька сильних претендентів-жінок, серед яких 45-річна прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, 49-річна президент Словаччини Зузана Чапутова та і 54-річна Колінда Грабар-Кітарович, яка була президентом Хорватії в 2015-2020 роках та працювала в НАТО на посаді помічника генерального секретаря з питань громадської дипломатії.

Британія, яка вийшла з ЄС, але є частиною НАТО, має власного претендента  — 52-річного міністра оборони Бена Воллеса. Деякі чиновники припускають, що він залишився на цій посаді, попри зміну британського уряду, не лише для того, щоб забезпечити стабільність у підтримці України, але й для того, щоб підвищити свої шанси на посаду генсека НАТО, яку Лондон дуже хоче отримати як ще один символ своєї активності у світі після Brexit.

Людина, яка отримає цю посаду, безсумнівно, очолить Альянс в один з найбільш критичних моментів в його історії. Війна РФ проти України означає більше військ НАТО на кордонах з Росією, потенційних нових членів Альянсу, а також нові потреби в фінансуванні і обладнанні. Хоча НАТО працює на основі консенсусу, генеральний секретар відіграє важливу роль в узгодженні вимог країн-членів і в артикуляції позиції Заходу перед глобальною аудиторією.

Є питання до всіх можливих кандидатів, і не виключено, припустив представник НАТО, що країни-члени можуть погодитися продовжити термін повноважень Столтенберга ще на один рік.  

Ситуація також може бути ускладнена виборами в ЄС навесні 2024 року, які оберуть нове керівництво блоку. Це запустить процес глибокої конкуренції між країнами ЄС за розподіл посад.

Загалом, за словами представника НАТО, Вашингтон хоче уникнути можливості того, що роль наступного лідера Альянсу буде розглядатися як втішний приз за те, що він не отримає головну посаду в ЄС, тому США хотіли б, щоб генсека НАТО призначили до виборів. І Вашингтон, і Брюссель хочуть, щоб рішення було прийнято до наступних американських президентських виборів у листопаді 2024 року.

Два останніх генсеки НАТО, Столтенберг (Норвегія) і Андерс Фог Расмуссен (Данія), були главами урядів. Але це не обов'язково є правилом.

Критично важливим фактором буде те, як підтримає хтось із кандидатів Україну у боротьбі з вторгненням Росії. Однак, як би рішуче вони не виступали проти вторгнення Росії в Україну, країни Західної Європи, такі як Франція та Німеччина, так чи інакше, хочуть зазирнути в майбутнє, коли війна закінчиться, і їм знадобиться той, хто буде готовий спробувати створити нові, більш стабільні відносини з РФ.

Каллас рішуче підтримує Україну і дуже голосно заявляє про себе, що підвищує її міжнародний авторитет, але не виключено, що будь-хто з країн Балтії або Польщі, незалежно від своїх якостей, буде вважатися занадто запеклим антиросійським кандидатом для решти країн НАТО. Каллас виступає проти будь-яких переговорів з главою Кремля Владіміром Путіним і звинувачує Росію в геноциді в Україні.

Фріланд також рішуче підтримує Україну та її боротьбу проти російської агресії, але, на відміну від Естонії, Словаччини чи Хорватії, Канада відстає від інших членів НАТО за обсягом витрат на оборону.

Тим не менш, Канада надала значну економічну і військову підтримку Україні. Водночас як зазначає видання, погляди Фріланд щодо ситуації в Україні також для багатьох можуть здаватися занадто рішучими. У 2014 році вона відвідала Київ, щоб привітати повалення підтримуваного Кремлем українського президента Віктора Януковича і зустрілася з офіційними особами. Тоді Росія внесла її до списку осіб, яким заборонено в’їзд.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ердоган та Столтенберг обговорили війну в Україні та членство Фінляндії і Швеції в НАТО

Нагадаємо, повноваження чинного генсека НАТО Єнса Столтенберга уже мали закінчитися, проте лідери блоку ухвалили рішення продовжити їх до 2023 року.

Раніше повідомлялося, що однією з кандидаток на пост генсека НАТО є віце-прем'єр-міністр Канади Христя Фріланд.