В Європарламенті вимагають санкцій проти режиму Лукашенка

23 депутати Європарламенту закликали ввести цільові санкції проти причетних до фальсифікацій на виборах президента Білорусі проти відповідальних за насильство і репресії по відношенню до протестуючих.

Про це йдеться в спільній заяві, опублікованій в Twitter одного з підписантів депутата від Литви Петраса Ауштрявічуса.

"Білоруський режим перетнув червону лінію, вдавшись до безпрецедентного насильства і обмежувальних заходів щодо білоруських громадян, які вимагали свободи і демократичних змін", - йдеться в документі.

Депутати закликали керівництво ЄС ввести цільові санкції проти всіх причетних до фальсифікації результатів виборів, застосування насильства і репресій.

Санкції повинні бути введені не тільки проти високопоставлених білоруських чиновників і членів їхніх сімей, а й проти посадових осіб "середньої ланки" з правоохоронних структур, причетних до репресій, а також з Центрвиборчкому Білорусі.

Обмежувальні заходи повинні включати заборону на в'їзд до ЄС і блокування активів в Євросоюзі.

A group of #MEPs urge the #EU leadership to apply targeted sanctions against all perpetrators of the rigged elections, violence and repressions in #Belarus. pic.twitter.com/4teZYjIxC9

— Petras Austrevicius (@petras_petras) August 11, 2020

Пізніше Європейська служба зовнішніх справ оприлюднила першу офіційну спільну позицію Європейського союзу щодо виборів та подальших протестів у Білорусі. Відповідна заява опублікована за ім’ям верховного представника ЄС із зовнішніх справ Жозепа Борреля.

У ЄС зазначають, що під час президентської кампанії народ Білорусі продемонстрував небачене прагнення до демократичних змін. Але вибори не були «ані чесними, ані справедливими».

«Державні органи влади застосували непропорційне та неприйнятне насильство, що спричинило щонайменше одну смерть та багато травм. Тисячі людей були затримані і було посилено заходи щодо придушення свободи зібрань, засобів масової інформації та вираження поглядів. Ми закликаємо білоруську владу негайно та беззастережно звільнити всіх затриманих», — йдеться у заяві.

Європейський союз нагадує, що відносини із Білоруссю значно покращилися після того, як у 2015 році були звільнені політв’язні. Але без прогресу щодо дотримання прав людини ці відносини можуть погіршитися.

«Саме на цьому тлі ми будемо оцінювати дії білоруської влади щодо врегулювання поточної ситуації і проводити поглиблений аналіз відносин ЄС з Білоруссю. Це може включати, серед іншого, вживання заходів проти осіб, відповідальних за насильство, необґрунтовані арешти і фальсифікацію результатів виборів», — наголошують в ЄС.

Також там закликають владу припинити насильство і розпочати діалог із представниками опозиції.

9 серпня в Білорусі з новою силою спалахнули акції протесту, що почалися в червні, після відмови Центрвиборчкому реєструвати опозиційних кандидатів. У великих містах і районних центрах відбулися криваві зіткнення з силовиками.

ОМОН застосував проти мітингувальників водомети, світлошумові гранати і пневматична зброя з гумовими кулями. У перший день протестів, за даними МВС Білорусі, були затримані 3 тисячі людей, у другій, за даними Міністерства охорони здоров'я, постраждали 200 людей, один протестуючийвальник загинув під час вибуху.

10 серпня протести перейшли в більш радикальну форму. У центрі Мінська люди почали будувати барикади. Міліція, ОМОН і внутрішні війська все з більшою жорстокістю намагалися перешкоджати учасникам протесту.

За два дні близько п'яти тисяч затриманих, близько двох сотень постраждалих, в Мінську одна людина загинула.

Уранці 11 серпня головна конкурентка Лукашенка Світлана Тихановська виїхала в Литву, де записала відеозвернення до білорусів. Згодом з'явився другий ролик, на якому кандидатка зачитує з аркуша заклик «не протистояти міліції». У штабі кандидатки пояснили: під час візиту в ЦВК Білорусі вона дві години спілкувалася із силовиками, представників і адвокатів до Тихановської не пускали.