Підтримати
Клуб євразійських країн, очолюваний Китаєм і Росією, лідери яких просувають власне бачення альтернативного світового порядку, знову розшириться — до групи приєднається вірний союзник Москви, який відкрито підтримав війну РФ проти України, пише CNN.
Очікуване прийняття Білорусі до Шанхайської організації співробітництва (ШОС) на саміті лідерів, який відбудеться в Астані, Казахстан, є ще одним поштовхом з боку Пекіна і Москви до трансформації групи з регіонального безпекового блоку в геополітичну противагу Заходу на чолі з США та їхніми союзниками.
Білорусь буде черговою авторитарною країною, яка приєднається до клубу, після того, як минулого року повноправним членом ШОС став Іран.
Китайський лідер Сі Цзіньпін і російський диктатор Владімір Путін уже прибули до Астани на саміт, який розпочинається в середу, 3 липня, — це буде їхня друга зустріч цього року. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, лідер найбільшої демократії світу, пропускає цей захід, що вказує на занепокоєння деяких членів організації щодо напрямку, в якому рухається ШОС.
Заснована в 2001 році Китаєм, Росією, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном і Узбекистаном для боротьби з тероризмом і зміцнення безпеки кордонів, ШОС в останні роки розширюється відповідно до спільних амбіцій Пекіна і Москви з протистояння тому, що вони вважають "гегемонією" США.
У 2017 році ШОС вперше розширилася, прийнявши Індію та Пакистан. Після приєднання Білорусі група налічуватиме десять членів, які представляють понад 40% населення світу і приблизно чверть світової економіки. До клубу також входять дві держави-спостерігачі, Афганістан і Монголія, та ще більше десятка "партнерів по діалогу" - від М'янми до Туреччини й арабських країн.
Розширення ШОС відбувається після того, як інша організація на чолі з Китаєм і Росією, група найбільших країн з економікою, що розвивається, БРІКС, також намагається посилювати свій глобальний вплив.
Розширення амбіцій
Зі зростанням міжнародної популярності та економічної сили ШОС розширюються і її геополітичні амбіції. Очікуваний вступ Білорусі, яка межує з Європейським Союзом, підкреслює, як змінилася організація за останні кілька років, каже експерт з питань зовнішньої політики Китаю Єва Зайверт.
Зараз, коли Росія вже третій рік веде повномасштабну війну проти України, ШОС стала для Путіна важливим дипломатичним майданчиком, а також платформою для демонстрації того, що він не ізольований на міжнародній арені. Й оскільки відносини Китаю з США різко погіршилися, Пекін тепер менше стурбований тим, що ШОС може бути затаврована як антизахідна організація.
"Вони хочуть, щоб ШОС сприймалася як великий блок, який більше не можна ігнорувати. З приєднанням усіх цих країн Китай і Росія хочуть показати те, що мають багато прихильників їхнього світогляду", - зазначає Зайверт.
І в цьому спільному світогляді немає місця для США в Євразії.
Минулого місяця Путін виклав своє бачення створення "нової системи двосторонніх і багатосторонніх гарантій колективної безпеки в Євразії" за допомогою організацій, таких як ШОС, і довгострокової мети "поступового згортання військової присутності зовнішніх держав у євразійському регіоні".
Але вступ Білорусі також викликає багато нових питань, кажуть аналітики. Зокрема, щодо репутації й легітимності організації, враховуючи природу білоруського режиму і його підтримку порушення Росією міжнародного права та вторгнення в Україну.
До того, розширення ШОС не обійшлося без напруги, зокрема, з прийняттям до групи запеклих суперників — Індії та Пакистану, а також загострення у відносинах між Пекіном і Нью-Делі останніми роками зросло після смертельних зіткнень на спірних ділянках кордону.
Дедалі більш антизахідна орієнтація ШОС після того, як вона прийняла Іран, а тепер прийме й Білорусь, також викликає занепокоєння серед членів, які прагнуть підтримувати добрі відносини з Заходом, в тому числі серед колишніх радянських республік у Центральній Азії.
За словами аналітиків, у деяких аспектах це ставить країни Центральної Азії в дуже незручне становище. Адже ці держави часто дотримуються того, що самі ж люблять називати багатовекторною дипломатією — вони не хочуть мати справу лише з однією великою державою, такою як Росія чи Китай.
У столицях країн регіону існує амбівалентність щодо майбутнього ШОС.
Моді пропускає саміт
Індія, схоже, теж втрачає інтерес. Минулого року країна проводила саміт віртуально - це дозволило Моді уникнути необхідності приймати Путіна і Сі в Нью-Делі, оскільки Індія намагалася налагодити тісніші зв'язки з США.
Цього року, після інавгурації на третій термін поспіль, індійський лідер пропускає саміт в Астані - попри повідомлення російських державних ЗМІ про те, що він відвідає Кремль наступного тижня.
Це свідчить про те, що Моді не вважає ШОС найефективнішим каналом для просування інтересів Індії в цій частині світу, вважають аналітики..
Навіть Китай, який є головним рушієм розширення ШОС, шукає більш прямий шлях взаємодії з Центральною Азією — без участі Росії.
Минулого року п'ять лідерів країн регіону отримали щедрий прийом на саміті “Китай-Центральна Азія” в китайському місті Сіань. У березні в тому ж місті було створено Секретаріат співробітництва “Китай-Центральна Азія”.
Попри те, що Пекін і Москва прагнуть представити ШОС як противагу інституціям, очолюваним США, група залишається значно слабшою і менш згуртованою, порівняно з НАТО, ЄС або країнами G7.
Після саміту в Астані Китай на рік перебере на себе головування в ШОС на ротаційній основі. Аналітики очікують, що Пекін протягом цього часу спробує знайти більше спільних позицій між країнами-членами. Для Китаю важливо, щоб ШОС сприймалася на світовій арені як успішна група. Водночас Пекін усвідомлює всі труднощі, які несе розширення клубу.
Китай на тлі війни РФ проти України став дипломатичною й економічною опорою для Москви, значно зблизившись із Росією. Про те, що означає для України й Заходу китайсько-російський альянс, розповідали Андреас Умланд і Гуго фон Ессен.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google