Україні знадобиться велике військо навіть після війни, адже найближчим часом Київ не стане членом НАТО — експерт

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Україні знадобиться велике військо навіть після війни, адже найближчим часом Київ не стане членом НАТО — експерт
Україна має бути здатною самотужки захищати свій суверенітет і територіальну цілісність.

Ідея «фінляндизації» активно обговорювалася у контексті України. При цьому, сама Фінляндія відмовилася від багаторічної політики нейтралітету та подала заявку на вступ в НАТО. Іван Гісем та Максим Яковлєв у статті «Війна в Україні: що таке «фінляндизація» та чи допоможе вона нам?» розповідають про феномен «фінляндизації» в українському контексті та що про нього думають фінські науковці. Зокрема, доцент Шведського університету оборони, ветеран Збройних сил Фінляндії Ілмарі Кяйхькьо вважає, що Україна матиме потребу у великому війську навіть після завершення війни, адже найближчим часом не стане членом НАТО.

Відтак, країна повинна бути спроможною самотужки боронити свій суверенітет і територіальну цілісність.

На думку Кяйхькьо, раніше, протягом холодної війни, Фінляндія не могла приєднатися до НАТО, тому що це дійсно образило б Радянський Союз. Швеція, яка історично має тривалу традицію нейтралітету, також усвідомлювала, що має залишатися осторонь Альянсу для блага Фінляндії. Якби вона стала членом НАТО, СРСР вимагав би від Фінляндії приєднатися до Варшавського договору, вважає аналітик.

Загалом експерти дотримуються думки, що стійкість суспільства відіграє важливу роль у політиці стримування.

 «Зважаючи на нинішню ситуацію, Фінляндія не має бути прикладом для України, а швидше, навпаки», - зазначає викладач Університету Тампере, спеціаліст у сфері міжнародних відносин Тапіо Хунтунен.

Провідний дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Мааті Песу вказує, що РФ завжди становила найбільшу безпекову загрозу для Фінляндії. На його думку, Росія відіграє важливу роль у фінському мисленні щодо природи міжнародних відносин.

Стосовно Кремля Фінляндія вдавалася до використання двох основних стратегій, а саме — умиротворення та стримування. До закінчення холодної війни політика умиротворення відігравала чільну роль, а після неї значення політики стримування поступово зростало, особливо після 2014 року, і на цей момент досягло свого апогею після початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну.

«На даний момент це основа політики Фінляндії стосовно Росії», — додав дослідник.

Україна подала заявку на вступ в НАТО у прискореному порядку у вересні 2022 року. Досить часто звучать заяви про те, що Україна стане частиною Альянсу, але це довгострокова перспектива після перемоги у війні.

Раніше Euronews наводив п’ять причин, чому Україна навряд чи найближчим часом приєднається до НАТО.

 

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі