Чинний Статут Організації Об’єднаних Націй не відображає сучасного світу, востаннє правки у нього вносилися майже півстоліття тому, наголосив з трибуни Генеральної асамблеї постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
Дипломат нагадав: від моменту підписання у 1945 році Статут ООН змінювався п’ять разів, відображаючи зміни у світі. Однак цей процес зупинився у 1973 році.
«Дивовижно, але процес внесення поправок зупинився 48 років тому – попри те, що світ XXI століття не можна порівняти зі світом 1973 року. Карта світу кардинально змінилася, і такі штучні утворення, як Радянський Союз, відійшли в минуле. Вони зникли з карти світу, але все ще присутні в Статуті ООН», - цитує постпреда «Укрінформ».
У нинішній редакції Статут не відображає сьогоднішнього світу «ні де-факто, ні де-юре», підкреслив дипломат. Секретаріат ООН змушений використовувати у своїх матеріалах формулювання, яких немає в тексті Статуту, «оскільки держави-члени не домовилися про зміни».
Під час обговорення питання про справедливе представництво в Раді Безпеки ООН та розширення її складу Кислиця зазначив, що настав час домовитися про основи. Що пропонує Україна:
- відмову постійного члена Радбезу від права вето стосовно вирішення конфліктів, у яких він є стороною, через неможливість неупередженого голосування (обмеження мають стосуватися випадків геноциду, злочинів проти людяності, військових злочинів тощо);
«Наша країна й далі наполягатиме на перегляді ролі права вето в роботі Ради Безпеки. Це необхідний елемент для завершення реформи Радбезу. Абсолютно недоречно, що постійний член Ради Безпеки має привілей користуватися правом вето при розгляді ситуацій, у яких він безпосередньо залучений як сторона конфлікту. Тому делегація України рішуче підтримує всі ініціативи, спрямовані на обмеження використання права вето», - зазначив дипломат.
- посилення представництва групи країн Східної Європи, нині ця група країн має одне з найменших представництв у Радбезі: 23 держави переставляє лише одна.
«Для України принципово, що східноєвропейській групі має бути виділено додаткове місце в категорії непостійних членів», - додав Кислиця.
У Раді Безпеки ООН 15 членів: п'ять постійних із правом вето (США, Велика Британія, Франція, Китай і Росія) і 10 непостійних. Обрання нових непостійних членів відбувається щорічно групами по п'ять країн. Таким чином, кожна з них є членом Радбезу по два роки.
Три місця з 10 закріплені за африканськими державами. По два місця – за державами Азії та країнами Латинської Америки і Карибського басейну. Одне місце – у східноєвропейських держав: у 2016-2017 роках його посідала Україна.