Угода США та Німеччини щодо «Північного потоку-2» загострює розбіжності в Європі — FT

Угода між Вашингтоном та Берліном щодо газопроводу «Північний потік-2», який буде транспортувати газ із Росії до Німеччини, закінчила тривалу суперечку між двома союзниками по НАТО навколо інфраструктурного проекту, що підтримується Кремлем. Але домовленості, досягнуті після візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель до Білого дому минулого тижня, не змогли подолати глибоко укорінені розбіжності навколо газопроводу в Європі. Критики проекту досі вважають, що це геополітична зброя, яку Москва використовуватиме проти України, а також для збільшення впливу на енергопостачання ЄС, пише Financial Times.

Перехід до експлуатації газопроводу, який може початися пізніше цього року, дозволить компанії «Газпром», що контролюється Кремлем, «дістатися» до споживачів у Німеччині та інших регіонах Європи без використання трубопроводів, що проходять через Україну.

Проект, який сіє ворожнечу

Оскільки «Газпром» вперше подав заявку на отримання дозволу на будівництво «Північного потоку-2» у 2015 році, через рік після анексії Росією Криму - Україна, Польща та інші країни східної Європи, які бояться впливу Москви на енергопостачання, розкритикували проект.

Вони заявляють, що він буде використаний президентом Росії Володимиром Путіним як для позбавлення Києва транзитних зборів, так і для збільшення частки Москви в європейському імпорті газу, що Кремль міг би використовувати як розмінну монету в геополітичних переговорах.

У 2019 році США ухвалили рішення, яке запроваджує санкції проти європейських компаній, які працювали на будівництві трубопроводу, розлютивши Німеччину та Європейську комісію. Єврокомісія розцінила цей крок як безпрецедентне екстериторіальне втручання в європейську енергетичну політику та поглиблення двосторонніх зв'язків між Берліном та Вашингтоном.

Гарантії безпеки та фінансування

Хоча адміністрація президента Джо Байдена підтримувала опозицію США проти «Північного потоку 2», Байден вибрав пріоритетом відновлення відносин з партнерами по НАТО, такими як Німеччина.

Згідно з угодою, США відкликають санкції проти газопроводу в обмін на обіцянки Берліна захистити Україну та Європу від потенційних загроз з боку Кремля.

Зокрема, Берлін пообіцяв заходи, включаючи обмеження російського імпорту енергоносіїв, якщо Кремль намагатиметься «використовувати газ як зброю або реалізувати подальші агресивні дії проти України».

Угода також означає, що Німеччина призначить спеціального представника, який повинен «змусити» Москву продовжити угоду про транзит газу через Україну, термін дії якої закінчується в 2024 році. Берлін також виділить 70 мільйонів доларів на поліпшення безпеки енергетичної інфраструктури України.

Але давні критики проекту не були зворушені цими обіцянками Берліна. Міністри закордонних справ України та Польщі зазначили у спільній заяві, що «пропозиції» є поверхневими та не можуть вважатися достатніми для ефективного обмеження загроз, які створює «Північний потік-2».

«Ми закликаємо Сполучені Штати та Німеччину адекватно вирішити кризу безпеки в нашому регіоні, причиною якої є Росія», - сказали вони, додавши, що Київ і Варшава будуть продовжувати співпрацювати з союзниками, щоб протистояти газопроводу.

Керівник Польського інституту міжнародних відносин Славомір Дебскі заявив, що угода «створить величезний розрив у безпеці на східному фланзі НАТО, особливо в Україні».

Угода, додав Дебскі, стала останнім прикладом нездатності «переконати Німеччину, що підтримка миру на східному фланзі НАТО є ціннішою, ніж її відносини з Росією Путіна».

Українські чиновники заявили, що не підтримують заміну санкцій США на теоретичні обіцянки реакції Німеччини на потенційні агресивні дії Росії. Національний суверенітет та проблеми безпеки потребують конкретних гарантій та конкретних механізмів реалізації. Режим санкцій США був важливим стримувальним фактором проти російської агресії в Україні.

«Погана угода»

Незважаючи на домовленість із Німеччиною, державний департамент США заявив, що досі вважає «Північний потік-2» «поганою угодою» для Європи.

Але зараз Вашингтон і Берлін намагаються переконати Київ, Варшаву та інших критиків «Північного потоку-2», що угода є правильним шляхом для Європи та України.

Меркель заперечує думку, що газопровід зробив Україну та Польщу нижчим пріоритетом для Берліна, ніж Росія. Вона зазначила, що домовленості не вирішили всіх проблем, а лише забезпечують спосіб врегулювання постійних розбіжностей. За словами Меркель, Німеччина готова запровадити санкції проти Росії, якщо це буде потрібно.

Багато що залежатиме від переговорів протягом наступного місяця напередодні зустрічі президента України Володимира Зеленського з Байденом у Білому домі та здатності Берліна переконати критиків у тому, що йому можна довіряти захист українських та європейських інтересів.

Меркель і Путін у розмові «торкнулися можливості» продовження дії української угоди про транзит газу, йдеться в повідомленні Кремля. Але слова Берліна і Москви не вирішать занепокоєння Києва щодо впливу «Північного потоку-2», резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Не треба розцінювати заяву США та Німеччини про «Північний потік-2» як кінець історії - Кулеба

Президент США Джо Байден також заявив про те, що будівництво "Північного потоку-2" завершено вже на 99%. Ідея про те, що щось буде сказано чи зроблено, буде зупинено, нереальна.

Напередодні заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила про те, що США і Німеччина досягли домовленості щодо газопроводу «Північний потік-2». Сполучені Штати не зупинятимуть добудову російського проекту.

Домовленості Вашингтона і Берліна щодо «Північного потоку-2» викликали в Києві відчуття програшу. Проте здаватися зарано. У України та її союзників є арсенал засобів, що може стати на заваді російським планам із запуску «Північного потоку-2» за їхнім сценарієм. Яких? Про це пише Лана Зеркаль у статті «Як Україні не втратити можливості виграти в протистоянні навколо «Північного потоку-2».