У відмові Німеччини від вугілля занадто багато мінусів – The Economist

До 2038 року Німеччина планує закрити всі свої вугільні електростанції. Частина з них працює на кам'яному вугіллі, який після закриття у грудні 2018 року останній в Німеччині шахти тільки імпортують. Інша частина використовують буре вугілля, найдешевший і найбрудніший сорт, який видобувають на території ФРН. Але навіть у наступному році Німеччина не досягне своїх цілей зі скорочення викидів. І тривала залежність від вугілля є однією з основних причин, адже частка в структурі споживання бурого вугілля або лігніту, залишається стабільною протягом двох десятиліть, пише The Economist.

За даними видання, тільки Німеччина продовжує використовувати буре вугілля для електростанцій. У минулому році уряд зібрав комісію, що складалася з політиків, керуючих промисловості, вчених, активістів та учасників профспілок, щоб розібратися в цій справі. Тепер випущена в січні 275-сторінкова доповідь Комісії від уряду ФРН з питань вуглевидобутку зобов'язує німецьких підприємців припинити використання вугілля не пізніше 2038 року. У звіті також зазначено, що федеральним землям, які прагнуть відмовитися від використання вугілля як джерела електроенергії виділять 40 млрд євро. Дані регіони мають упродовж 20 років щорічно отримувати субсидії. Так само, спеціальні регулярні перевірки від держкомісії повинні будуть визначити, коли шахти повинні бути закриті, а власники отримають компенсацію.

Як зазначили у виданні, даний компроміс залишив багато незадоволених, адже він ще не затверджено в законі. 9 вересня в містечку Лаузиц, де видобувається третина німецького лігніту, працівники електростанцій вийшли страйкувати. Для них новину про відмову від вугілля виявилася убийстенной, адже мова йде і про втрати робочих місць. Цей віддалений сільський регіон колись забезпечував Східну Німеччину 90% своєї електроенергії (сьогодні ця частка впала до 7%).

Йоханнес Штеммлер з Інституту перспективних досліджень у сфері сталого розвитку в Потсдамі зазначає, що нібито позитивний для збереження клімату нововведення, може спровокувати руйнівну деіндустріалізацію, як після возз'єднання Німеччини в 1990 році, коли більшість шахт Лаузица було закрито, і десятки тисяч людей втратили роботу.

У свою чергу Фелікс Экардт, голова дослідницького підрозділу "Стійкість і кліматична політика" в Лейпцигу додає, що коли кілька років тому іноземна конкуренція зруйнувала сонячну галузь в цьому регіоні Німеччини, політики просто знизали плечима і вказали лише на тенденції ринку, затримуючи при цьому виплату компенсацій.

Згідно зі статистикою, дві третини працівників, зайнятих у вугільному виробництві, вже старше 45 років і це ускладнить пошуки роботи в майбутньому. Комісія вже домовилася про надання допомоги станціям, які постраждають від поетапного відмови від вугілля, але для розподілу компенсацій потрібно час.

На противагу цьому комунальні служби країни вже побоюються зростання цін на енергоносії. Самі гучні зітхання виходять від еко-активістів, які хочуть, щоб відмова від вугілля стався швидше, щоб допомогти Німеччині досягти цілі скорочення викидів на 55% в порівнянні з рівнями 1990 року до 2030 року.

Сьогодні вугільна генерація виробляє близько 35% німецької електроенергії. Протягом найближчих 20 років з системи повинні бути виведені приблизно 45 ГВт (гігават) вугільних потужностей.

Вже до 2022 року мають бути виведені із експлуатації електростанції, що працюють на бурому вугіллі потужністю 5 ГВт і на кам'яному вугіллі потужністю 7,7 ГВт, а до 2030 року вугільні потужності повинні стиснутися більш ніж в два рази – до 17 ГВт.

Такий дорогий і складний комісійний підхід ніяково поєднується з більш ефективними стратегіями скорочення викидів. Тим не менш, оскільки інші країни намагаються знайти межу між захистом клімату та захистом відсталих галузей, вони будуть уважно стежити за німецьким експериментом.