Активісти, серед яких два місцевих представника Amnesty International, а також німецький і шведський громадяни, можуть отримати до 15 років в'язниці за звинуваченням у членстві в "збройній терористичній організації" і наданню їй допомоги, а також у пособництві руху на чолі з Фетхуллахом Гюленом, якого звинувачують у спробі державного перевороту в минулому році.
Активістів затримали у липні, під час семінару по цифровій безпеці, що відбувся на острові недалеко від Стамбула. Справа посилила занепокоєння тим, що Туреччина прискорює перехід до авторитаризму при президентові Тайїпі Ердогані. Серед заарештованих - директор турецького відділення Amnesty International Іділь Есер, громадянин Німеччини Пітер Френк Штаудтнер і громадянин Швеції Алі Гараві.
Правозахисні групи кажуть, що ці звинувачення "сфабриковані". Інцидент із затриманням правозахисників викликав сильну стурбованість на Заході, і став однією з причин напруженості у відносинах Анкари з Європою. Після місяців критики з боку ЄС на адресу Туреччини з приводу кричущих порушень прав людини під час правління Ердогана канцлер Німеччини Ангела Меркель дала зрозуміти, що Туреччина не повинна стати членом ЄС. Країни Євросоюзу мають намір скоротити фінансову допомогу Туреччині, спрямовану на підготовку країни до вступу в ЄС.
Після невдалого державного перевороту в минулому році влада Туреччини ув'язнила більше 50 000 чоловік і звільнила близько 150 000 осіб. Західні союзники побоюються, що Ердоган використовує спробу перевороту як привід для викорінення супротивників і скасування інакомислення.
Нагадаємо, уряд Туреччини в понеділок, 16 жовтня, продовжив режим надзвичайного стану в країні. За рекомендацією Національної ради безпеки такий режим введений ще на три місяці.