У світі спостерігається стрімка демократична рецесія — The Washington Post

04 березня, 2021, 15:14 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Початок пандемії коронавірусу також став поштовхом до боротьби з дисидентами для авторитарних урядів.

У світі спостерігається стрімка демократична рецесія — The Washington Post
© Радыё Свабода

Три чверті людей світу живуть у країнах, де свобода та демократія стрімко занепадає. Це один із похмурих висновків у щорічному звіті міжнародної правозахисної організації Freedom House, що базується у Вашингтоні. Цьогорічне опитування ознаменувало 15-й рік поспіль глобального демократичного відступу - "тривалий демократичний спад", який лише поглиблюється, пише The Washington Post.

Freedom House оцінює окремі країни за 25 показниками, які аналізують стан здоров'я демократії певної нації (або відсутність демократичних свобод). Тоді сукупний бал дає змогу організації, яка функціонує з 1941 року, віднести конкретну країну до категорії «вільна», «частково вільна» або «не вільна». Із 195 оцінених незалежних країн у 73 спостерігалося зниження сукупного балу, а лише у 28 спостерігалося зростання.

Такий розрив є найширшим у своєму роді за останні півтора десятиліття. Більше того, 54 країни зараз позначені як "не вільні", тобто, від відсутності демократичних свобод страждає близько 38% світового населення, що є найвищим показником із 2005 року. У країнах, класифікованих як "вільні", мешкає менше 20% світового населення.

Найдраматичніше падіння демократичних свобод, згідно зі звітом Freedom House, належало центральноазіатській державі Киргизстан, де в жовтні виборче фіаско призвело до масових акцій протесту, розпуску парламенту та фактичного захоплення країни популістським націоналістом Садиром Жапаровим, який почав спрямовувати колишню радянську республіку на авторитарний шлях. Freedom House оцінив Киргизстан як "не вільну" країну.

Як і в попередні роки, великі демократичні акції протесту потрясли різні частини світу. Але від Алжиру, Білорусі до Гонконгу, режими, які спочатку не могли контролювати протести, знову відновили свої позиції, заарештувавши та притягнувши до відповідальності протестувальників, ухваливши нові обмежувальні закони, а в деяких випадках вдаючись до жорстоких репресій. З 39 країн та регіонів, які пережили демократичні протести у 2019 році, 23 з них - зазнали зниження рейтингу стану демократичних свобод.

Ймовірно, найбільш яскравим стало зниження «демократичного рейтингу» Індії - найбільшої у світі демократії, адже країна перейшла з категорії "вільна" до статусу "частково вільної" країни. У доповіді висвітлюється неухильна ерозія індійської демократії під наглядом прем'єр-міністра Нарендри Моді, роль якого організація пов'язує з посиленням тиску на правозахисні групи, залякуванням та переслідуванням журналістів і науковців, а також політикою, що завдає шкоди релігійним меншинам, особливо мусульманам. Крім того, організація вказала на політизацію індійської судової влади.

"За часів Моді Індія, здається, втрачає свій потенціал бути глобальним демократичним лідером, відстоюючи вузькі націоналістичні інтереси за рахунок своїх основних цінностей багатосторонності та рівних прав для всіх", - зазначається у звіті Freedom House.

Початок пандемії коронавірусу також став поштовхом до боротьби з дисидентами, заборони демонстрацій та втрати політичної прозорості для урядів багатьох країн, починаючи від Угорщини, Сальвадору, закінчуючи Філіппінами.

"Вплив обмежувальних карантинних заходів у багатьох країнах переживе кризу охорони здоров'я і призведе до обмеження свободи надовго", - сказала одна зі співавторів доповіді Сара Репуччі.

У цьогорічному звіті під назвою "Демократія в облозі" організація нагадала і про "агресивну політику режиму в Китаї", вказуючи не лише на репресивні дії в Гонконгу та Сіньцзяні, а й на ефект від цих дій за кордоном, оскільки Пекін підриває дотримання прав людини на міжнародних форумах та зміцнює альянси між самодержавними урядами.

Протягом багатьох років Freedom House розглядався деякими критиками як платформа для моралізації холодної війни, гвинтик у великому апараті Вашингтона, спрямований на виправдання американської гегемонії. Але організація також розкритикувала і США.

Попри те, що Сполучені Штати все ще класифікуються як "вільна" держава, США впали в рейтингу, опинившись ближче до таких країн, як Румунія та Панама, а не до західноєвропейських союзників, таких як Франція та Німеччина. Це наслідок занепаду, який розпочався ще до терміну президентства Дональда Трампа, але став помітнішим, коли Трамп перебував на посаді.

"Останні тижні президентства Трампа супроводжувалися безпрецедентними нападами на одну з найбільш помітних і впливових демократій у світі. Після чотирьох років нападів Трампа на демократію, приховування відповідальності за власні злочини і заохочення екстремістів, колишній президент відверто намагався незаконно скасувати свою поразку на виборах, що завершилося заворушеннями. Дії Трампа не були засуджені більшістю представників його власної партії, що також сприяло підриву основних демократичних принципів", - зазначається у звіті.

Ця атмосфера демократичної кризи має глобальні наслідки. Попри те, що зараз спостерігається значне поширення авторитаризму, президент Freedom House Майкл Абрамовіц нагадав, що роль США як однієї з найстаріших і найвпливовіших демократій у світі все ще має значення.

"Після штурму Капітолію, з точки зору пропаганди, США вручили великі переваги автократам", - сказав він.

Щоб допомогти вирішити проблеми демократичного занепаду Америки, Сара Репуччі нагадала про необхідність проведення політичних реформ, які розширили б виборчі права, врахували б проблему расової дискримінації та створили незалежні окружні комісії для проведення виборів, які позбавили б країну від партійних авантюр, які лише підживлюють поляризацію населення. Демократичні депутати просувають законодавство, яке може вирішити деякі з цих проблем. Але республіканці в законодавчих органах штатів також висувають десятки законопроектів, які обмежують спрощення процедури голосування. Загалом, світ потребує перегляду стану демократичних цінностей, резюмує видання.

Читайте також: Чому демократія процвітає в одних країнах, а не в інших – The Economist

Пандемія COVID-19 поглибила кризу демократії по всьому світу, дозволяючи урядам зривати вибори, тиснути на опонентів та ЗМІ, підважувати підзвітність, необхідну для захисту прав людини та громадського здоров’я. Про це йдеться в спільному звіті моніторингової організації Freedom House та дослідницької компанії GQR.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК