У Судані 27 правоохоронців повісять за тортури і вбивство протестувальника

У понеділок суданський суд засудив 27 співробітників сил безпеки країни до смертної кари через повішення за тортури і вбивство затриманого протестуючого під час протестів на початку цього року.

Вирок, який може бути оскаржений, був першим, пов'язаних з вбивством понад 200 протестувальників за демократію з часу початку демонстрацій у грудні минулого року, повідомляє Associated Press.

Смерть протестувальника Ахмеда аль-Хаїра, шкільного вчителя, який перебував в ув'язненні в лютому, була ключовим моментом і символом повстання, яке потрясло велику африканську країну. Це призвело у квітні до повалення диктатора Аль-Башира і, в кінцевому підсумку, до створення спільної військово-цивільної Суверенної ради, яка має намір провести через три роки вибори в країні.

Суданська асоціація професіоналів, що об'єднує групу профспілок, яка очолювала акції протесту проти Аль-Башира, привітала вирок, винесений в понеділок. Група пообіцяла продовжити переслідування та притягнення до відповідальності посадових осіб системи безпеки, звинувачених у тортурах.

Аль-Хаїр був затриманий 31 січня у своєму рідному місті Кассала і через два дні був оголошений мертвим. Його тіло було доставлено в місцеву лікарню, де, за словами його сім'ї, воно було вкрито синцями. Тим часом, поліція заперечувала будь-які правопорушення з боку правоохоронців і не надавала пояснень.

Суддя, однак, заявив в понеділок, що вчитель був побитий і підданий катуванню під час утримання під вартою. "Його смерть була неминучим наслідком побиття і тортур", - сказав він.

Суд також засудив трьох інших співробітників сил безпеки до трьох років тюремного ув'язнення і виправдав сімох підозрюваних у цій справі. Усі засуджені були поліцейськими, які працювали у в'язниці, де містився аль-Хаїр, або агентами розвідки в регіоні.

Слідуючи традиції, заснованій на ісламському праві, або шаріаті, суд дав родині аль-Хаїра можливість "пробачити" підозрюваних, що могло призвести до їх помилування, але пропозиція була відхилена.

В той час, як у світі чудово розуміють, що злочинні антинародні накази виконувати не можна, в Україні намагаються переглянути ставлення до тих "правоохоронців", які розстрілювали власний народ.

Адвокати колишніх співробітників спецпідрозділу міліції "Беркут", звільнених у рамках обміну утримуваними особами 29 грудня, закликали президента Володимира Зеленського до ревізії подій Революції Гідності і їх "адекватної правової оцінки". У своєму зверненні до президента захисники "беркутівців", обвинувачених у розстрілі 48 беззбройних людей на Інститутській в лютому 2014 року, повторили тези російської пропаганди про "державний переворот" і фактично порадили Зеленському піддати сумніву легітимність зміни влади в державі, главою якої він є, тобто, у його власній легітимності.

Звернення адвокатів Стефана Решка, Олександра Горошинського та Ігоря Варфоломеєва оприлюднило "Громадське" у понеділок, 30 грудня.

Захисники "беркутівців" посилаються на те, що не всі громадяни України вважають Євромайдан Революцією Гідності і приводять в приклад окуповані райони Донецької та Луганської областей, де "особливо гостро сприймають "несправедливість" судового процесу над колишніми міліціонерами, яких звинувачують у масовому вбивстві протестуючих в центрі Києва, замовчуючи те, що "беркутівці" вбивали беззбройних людей - навмисно, а противниками Революції Гідності є виключно налаштовані на підпорядкування і навіть "приєднання" до Росії люди.

Укладачі заяви слідом за російською пропагандою стверджують, що Революція Гідності нібито була "державним переворотом", і політики, яких обрали українські громадяни на виборах 2014 року після втечі Віктора Януковича протягом п'яти років "систематично героїзували Майдан і дискредитували всю правоохоронну систему країни", що є пересмикуванням фактів, бо керівники правоохоронної системи і зараз - ті ж, що і під час Майдану і після нього.

Решко, Горошинський та Варфоломєєв радять Зеленському дати "правильну" в їх розумінні оцінку подіям лютого 2014 року і оголосити амністію "всім учасникам протистояння, в тому числі співробітникам правоохоронних органів", не пояснюючи при цьому, за що оголошувати амністію, якщо, як стверджується, немає вини.