РФ може перемістити військових, які здобули військовий досвід на війні в Україні, на східний фланг НАТО. Особливо гострим це питання є для країн Балтії. Про це під час слухання підкомітету із закордонних справ Палати представників США заявив заступник американського держсекретаря питань Європи та Євразії Крістофер Сміт, передає «Радіо Свобода».
За словами Сміта, хоча зараз близько 90% бойової потужності Росія спрямувала на війну в Україні, зрештою Москва прагнутиме «перебалансувати свої сили та шукати можливості для проєктування сили, а також створення дилем для НАТО».
«Це особливо гостро для Балтійського регіону», – наголосив Сміт.
Слухання підкомітету стосувалися загроз безпеці, з якими стикаються Естонія, Латвія та Литва. Проведення цих слухань підкреслило зростання стурбованості Вашингтона та союзників НАТО, що будь-яке припинення вогню в Україні може не зменшити загрозу з боку Росії, а лише перемкнути увагу Москви на північно-східний кордон Альянсу.
Кіт Селф, який очолює підкомітет з питань Європи, заявив, що Росія вже відновлює свої збройні сили, продовжуючи вести війну в Україні.
«Коли ця війна закінчиться, існує реальний ризик того, що Росія може розмістити свої загартовані в боях війська на кордонах балтійських республік. Історія показує, що припинення конфлікту в Україні не зменшить російську загрозу. Натомість воно може просто перенаправити її», – сказав Селф.
Сміт вказав на те, що загроза вже помітна через російські кібератаки, диверсійні операції та гібридну тактику, спрямовану на Балтійський регіон.
«Ми повинні очікувати, що Росія перерозподілить свої сили», – сказав він.
Сміт заявив, що НАТО та країни Балтії все більше зосереджуються на захисті від війни з використанням дронів та кібероперацій, уроки яких безпосередньо винесені з поля бою в Україні.
«Латвія, наприклад, є найбільшим виробником дронів у Європі після України», – сказав він.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Росія блокує інтернет, щоб уникнути невдоволення, яке може виникнути через масштабну мобілізацію. На його думку, метою мобілізації може бути або новий великий наступ на Україну, або атака на країни Балтії.
Після цього міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що такі висловлювання не сприяють співпраці і наголосив, що такі оцінки не відповідають даним естонської розвідки. Премʼєрка країни Інґа Руґінене також вважає, що сигналів про потенційну атаку Кремля немає.
Європа досі сперечається про те, чи буде війна, і вже тому рухається до поразки. Валерій Примост у статті «Привид нового Варшавського договору: коли Європа обирає страх замість сили» аналізує можливі сценарії європейського майбутнього, і оптимістичного серед них немає.
