У Аmnesty International звинуватили силовиків М'янми в геноциді

Міжнародна правозахисна організація Аmnesty International опублікувала звіт, в якому звинуватила силовиків М'янми у свідомому знищенні мусульман-рохінджа, що мешкають в країні, у понеділок, 19 грудня. Інформація про злочини військових і поліції М'янми збиралася представниками організації з 9 жовтня 2016 року.

"Ми на межі – рохінджа", - пишуть у звіті правозахисники організації.

Офіційною "причиною" дій влади став напад на прикордонні поліцейські пости.

Рано-вранці 9 жовтня 2016, кілька сотень чоловіків напали на три поста прикордонної поліції в штаті Рехайн, розташованому на півночі М'янми. Дев'ять поліцейських були вбиті, їхні зброя і боєприпаси були захоплені. Нападники імовірно є членами воєнізованого угруповання Харакат Аль-Якін (Рух Віри), більшість в якій складають люди з етнічної групи рохінджа.

Уряд М'янми негайно відреагував на ситуацію і стягнув сили безпеки до кордонів Рехайна. Безліч солдатів почали в регіоні пошукову операцію, щоб знайти і заарештувати нападників, а також повернути зброю, захоплену ними. У селищах Маунгдав і Бутідаунг була введена комендантська година, і людям наказали не залишати межі сіл. Урядові війська оточили Рейхан, примусово припинили постачання гуманітарної допомоги та закрили доступ у район журналістами і правозахисникам.

Ситуація справила руйнівний вплив на рохінджа, мусульманську меншість, яка протягом десятиліть зазнала серйозних переслідувань з боку уряду М'янми.

Протягом двох попередніх місяців уряд М'янми неодноразово повідомляв про те, що проводить в регіоні операцію по забезпеченню правопорядку, націлену виключно на пошук "жорстоких нападників", яка проходить "у відповідності з законом".

Проте дані, представлені в звіті, свідчать про те, що сили безпеки у відповідь на напад 9 жовтня здійснили масові й систематичні порушення прав людини в Рехайні.

Правозахисники звинувачують військових і поліцейських М'янми у вбивствах і незаконних арештах мирного населення.

Сили безпеки винні в умисному вбивстві цивільних осіб, у зв'язку з відкриттям у селах безладної стрілянини по мирному населенню рохінджа, незаконному арешті чоловіків рохінджа, зґвалтуванні жінок і дівчат, а також підпалі будинків і майна місцевого населення. Крім того, припинення поставок гуманітарної допомоги піддало небезпеці життя людей.

За словами свідків, військовослужбовці стріляли по сільських жителях рохінджа навмання, вбиваючи і ранячи людей. Під час зачистки одного з сіл солдати витягли з дому трьох людей і застрелили їх, включно з 13-ти річним підлітком. Жінки, чоловіки і діти бігли в страху.

У листопаді збройні сили М'янми використовували два бойових гелікоптера, які працювали в групі сіл, в яких військові брали участь у перестрілці з підозрюваними в нападі на відділення поліції. Вертольоти стріляли по всім без розбору і вбили мирних жителів, точне число загиблих визначити неможливо.

"Ми були перелякані, коли почули шум гелікоптера. Якщо вони бачили когось, гелікоптери відкривали вогонь. Вони стріляли в протягом довгого часу. Ми не могли спати тієї ночі. На наступний ранок збройні сили почали стріляти знову", - розповів місцевий житель.

Влада М'янми також здійснили масові арешти сотень людей, переважно чоловіків-рохінджа. Протягом двох місяців з моменту затримання мінімум шість осіб померли в ув'язненні, піднявши тим самим серйозне питання про можливе застосування тортур до ув'язнених. За словами правозахисників, про 23 заарештованих немає ніякої інформації. Ані про місце перебування затриманих, ані про те, в чому їх звинувачують. Зазнали арештів борці за права рохінджа, в тому числі релігійні та громадські лідери регіону. За словами свідків, до затриманих застосовувалася груба фізична сила.

Сили безпеки М'янми, на думку правозахисників, винні у зґвалтуваннях і підпалах.

Солдати і поліцейські М'янми зґвалтували жінок і дівчат рохінджа під час проведення операції "по забезпеченню безпеки в регіоні".

Правозахисники поспілкувалися з шістьма жінками та їхніми родичами, які розповіли про згвалтування.

"Три збройних чиновника зґвалтували мене, я не пам'ятаю, що сталося після цього, тому що втратила свідомість і опритомніла рано вранці наступного дня. Я не могла встати", - повідомила 32-річна Фатіма, яка втекла з М'янми в сусідній Бангладеш.

Співробітники гуманітарної місії у Бангладеш також підтвердили, що ті, хто залишився живим після сексуального насильства, перетнули кордон і отримали лікування.

Збройні сили М'янми також підпалили більш ніж 1200 будинків рохінджа та інших будівель регіону, включно зі школами і мечетями. Цілі села були спалені вщент. Деякі свідки розповіли про те, як солдати використовували зброю, яка нагадувала пускові ракетні установки, для руйнування будівель.

"Немає більше нікого в Ва Пейке (село в штаті Рехайн - ред.). Всі будівлі зруйновані... Ми знаходимося в дуже важких умовах, ні їжі, ні одягу, ми спимо під відкритим небом. Ми покладаємося на допомогу інших сільських жителів, які можуть підтримати нас, але так не може тривати далі. Ми на межі ...", - розповів фермер-рохінджа, евакуйований з його будинку в селі Ва Пейк в штаті Рэхайн, після того, як його будинок спалили вщент представники збройних сил М'янми.

Уряд М'янми наполягав на тому, що процес був спланованим і необхідним, але аналіз зразків горіння довів навмисність і систематичність випалювання будівель урядовими військами.

Під час зачисток збройні сили також часто грабували будинки рохінджа, забираючи цінності, золото та готівку. Солдати іноді конфісковували важливі документи, включно з документи для ідентифікації особистості.

Правозахисники звинувачують владу М'янми в гуманітарній катастрофі, а уряд Бангладеш – у порушення норм міжнародного права.

За даними ООН, 150000 чоловік в області Рехайн залежали від продовольчої допомоги, яку вони не отримали через обмеження, введені в регіоні урядом країни. Вагітні жінки і матері новонароджених немовлят опинилися в зоні ризику.

Правозахисники також відзначають, що сусідній з М'янмою Бангладеш не надає біженцям-рохінджа належної допомоги. Влада Бангладеш відмовляється лікувати біженців з М'янми, побоюючись їх припливу. Уряд країни посилив політику утримування на замку кордону з М'янмою і повернув назад тисячі осіб, які перетнули кордон М'янми, хоч це і незаконно з точки зору міжнародного права, і порушує принцип невислання, що забороняє насильно повертати людей в країну, де вони піддаються серйозному ризику порушення прав людини.

Незважаючи на це, мінімум 27000 біженців прибули в Бангладеш з 9 жовтня. Через страх перед арештом і депортацією, ці люди змушені ховатися в селах, таборах біженців і навіть лісах. Вони живуть без належного доступу до їжі, одягу, житла і медичного обслуговування. Влада Бангладеш ввела важкі обмеження для надання гуманітарної допомоги біженцям, що нещодавно прибули, незважаючи на нагальну потребу в ній.

Як повідомлялося раніше, Організація об'єднаних націй звернулася до донорів із закликом про надання добровільних внесків на гуманітарну діяльність установ і агентств системи ООН в наступному році. Запитані у донорів кошти будуть використані для надання термінової допомоги населенню, постраждалому внаслідок конфліктів і стихійних лих. Серед 33 країн-реципієнтів є Україна, Сирія, Ірак, Ємен, Південний Судан, Гаїті, М'янма, Лівія, Малі і Сомалі.

Крім того, повідомлялося про те, що ООН запустила план гуманітарного реагування для України на 2017 рік, згідно з яким буде надавати матеріальну підтримку майже чотирьом мільйонам людей, які гостро потребують допомоги. На це знадобиться 214 мільйонів доларів.