Трамп ще навіть не помітив головну загрозу з боку Китаю - WP

Яка найбільша загроза з боку Китаю: 1) його профіцит торгівлі з США; 2) спроби викрасти американські технології; 3) агресія в Південно-Китайському морі? Більшість експертів назвали б другий і третій варіанти відповіді. А президент Дональд Трамп думає, що це перший. І в цьому велика проблема. Американський президент постійно скаржиться на китайський торговельний профіцит в розмірі 375 мільярдів доларів. "Ми не можемо дозволити, щоб це продовжувалося", - кричить він.

"Але чому ми дійсно не можемо дозволити продовжуватися, то це жахливому незнанню нашого президента елементарної економіки. Якщо у Школи Вортон є хоч крихта самоповаги, вона скасує його диплом", - пише лояльне до Демократичної партії видання Washington Post.

Трамп діє так, ніби Китай краде у американців, тому що Америка купує у нього більше товарів, ніж навпаки. Але за такою логікою можна звинуватити в крадіжці, приміром, супермаркет, який продає людям продуктів на 100 доларів, але нічого не купує у них натомість. Насправді обидві сторони отримують щось цінне: покупець - продукти, а супермаркет - гроші, хоча покупець може справедливо зафіксувати торговельний дефіцит.

У випадку з Китаєм американці отримують купу товарів: від LED-дисплеїв до одноразових пластикових рукавичок. Водночас, Китай теж купує багато американських речей. В 2017-му він був третім найбільшим напрямком для американського експорту, імпортувавши товарів із США на 130 мільярдів доларів. Це взаємовигідні відносини, які президент Трамп може поставити під загрозу своїми обіцянками розв'язати торговельну війну. Більше того, його власна економічна політика лише загострює торговельний дифіцит.

Скорочення податків і збільшення бюджетних витрат, які ухвалила адміністрація Трампа, стимулює попит. Але економіка США з майже повною зайнятістю не може виробити таку кількість товарів, яку споживачі хотіли б купити. І тому країні доводиться імпортувати більше, а торговельний дефіцит зростає. Якщо Трамп дійсно хоче скоротити його, він повинен зменшити дефіцит бюджету.

Насправді є значно серйозніші проблеми у торгівлі з Китаєм. Пекін краде американську інтелектуальну власність, виробляє підробки і веде бізнес з жорстокими режимами. Все це порушення міжнародних правил торгівлі, які США разом з союзниками можуть захищати в рамках Світової Організації Торгівлі, караючи порушників санкціями, якщо це необхідно. Але це важко зробити, коли самі США порушують правила СОТ, обкладаючи довільними митами своїх же головних торговельних партнерів. Сум'яття посилює і те, що Трамп насправді нещодавно скасував санкції проти китайської компанії ZTE, попри те, що є задокументовані випадки порушення з її боку торговельних правил включно з експортом американських товарів в Іран і КНДР.

Попри те, що Трамп говорить про свої торговельні суперечки з Китаєм, Він зовсім не звертає увагу на його незаконну анексію в Південно-Китайському морі - зухвалу територіальну агресію, яку можна порівняти з російським вторгненням в Україну (на яку, до речі, Трамп теж не звертає увагу). Пекін збудував низку військових баз на штучних островах, які дозволять йому домінувати в цих стратегічно важливих водах, через які проходить третина світових морських шляхів.

Трамп заслуговує похвали за збільшення оборонного бюджету, що дозводить військово-морським силам збільшити флот до 326 кораблів до 2023 року. Це значне покращення у можливостях США протистояти дедалі більшій військовій силі Китаю. Але американському флоту все одно необхідні 355 кораблів для проведення своїх місій. І навіть з такою кількістю суден США буде важко самостійно добитися, щоб Південно-Китайське море лишалося відкритим. У Америки є багато союзників у Азії. Але Трамп якраз зайнятий відштовхуванням їх від країни. Він вивів США з угоди про Транстихоокеанське партнерство і відмовився зробити виклчюення для Японії у нещодавньому запровадженні тарифів на сталь і алюміній.

Політика Трампа під гаслом "Америка понад усе" ефективно допомагає Китаю стати силою "номер один" в Східній Азії. А всі ці нетямущі розмови про дефіцит торгівлі лише відволікають від реальної загрози.

Колишній генеральний консул Офісу торгового представника США Дженіфер Хілман писала на сторінках New York Times, що тарифи Трампа на сталь і алюміній шкодять національній безпеці США. Хоча саме аргументом про "безпеку" він і виправдовує їх запровадження. Нинішня адміністрація розмиває чи навіть стирає лінію між економічними і оборонними інтересами Америки. І це дуже небезпечно не лише для США, а й для світу.

Тим часом, американські мита на алюмній і сталь з ЄС, Канади і Мексики почали діяти 1 червня о півночі. У відповідь на нові американські тарифи на метали, у ЄС підготували і подали список у СОТ із переліком низки товарів, на які можуть бути введені мита уже 20 червня. До списку, зокрема, потрапили апельсиновий сік, віскі, тютюн і мотоцикли із США.