Трамп може тиснути на Китай через гонконгську торговельну та фінансову системи - експертка

Опозиційні лідери Гонконгу, аби вплинути на керівництво регіону в питанні підтримки Закону про екстрадицію, поспішили закликати США до перегляду та навіть призупинення Закону про політику взаємодії США і Гонконгу від 1992 року, на якому базуються їхні двосторонні відносини. Цим законом Гонконг визнається територією, цілком автономною від КНР у питаннях економіки та торгівлі, з вільними портами і митницею й наділеною широкими можливостями співпраці у сфері торгівлі, фінансів, транспорту, культури, освіти тощо зі Сполученими Штатами, пише у свої статті для DT.UA експертка з питань Східної Азії Наталія Бутирська.

Авторка зазначає, що саме завдяки наданому цим законом статусу "окремої митної території" він отримав право вступити до СОТ під назвою "Гонконг, Китай". Проте США, хоч і пильно стежать за ситуацією в Гонконзі, поки що утримуються від різких кроків на території, яка становить для них не тільки економічний, а й геополітичний інтерес.

"Історія відносин США і Гонконгу сягає ще 1843 року, однак вагомий вплив Сполучених Штатів на місто-країну почався після Другої світової війни, з зародженням домінування в Азії. Упродовж часів холодної війни Гонконг слугував США "форпостом Вільного Світу", розташованим у безпосередній близькості до комуністичного Китаю, для досягнення їхніх стратегічних цілей. Зокрема йдеться про розміщення найбільшого закордонного розвідувального апарату в Генеральному консульстві США в Гонконзі, а також антикомуністичну пропаганду, спрямованої на Китай, Гонконг, закордонних китайців та інших азійських слухачів через Службу інформації США", - пише Бутирська.

Експертка підкреслює, що сьогодні Гонконг посідає 19 місце серед найбільших торгівельних партнерів США. На його території діють понад 1300 американських компаній, майже всі великі фінансові групи підтримують свою присутність, оперуючи сотнями мільярдів доларів активів. Він виступає для Сполучених Штатів головним місцем юридичного і бухгалтерського обслуговування. За 2018 рік позитивне сальдо у торгівлі товарами з Гонконгом становило для США 31,1 млрд дол. При цьому на території Гонконгу проживає близько 85 тис. громадян США, а близько 1,3 млн відвідали регіон за минулий рік.

"Тож, як бачимо, Закон про екстрадицію чи порушення Китаєм інших автономних прав регіону безпосередньо торкаються інтересів Сполучених Штатів. Однак, визнаючи принцип "Одна країна, дві системи" і, відповідно, Гонконг як частину суверенної території КНР, США певною мірою обмежені в діях у цьому регіоні. У своєму щорічному звіті в березні нинішнього року Державний департамент США відзначив, що хоч автономія Гонконгу і зменшилася внаслідок втручання Китаю, проте залишається достатньою для взаємодії в рамках Закону 1992 року. При цьому генеральний консул США в Гонконзі недавно припустив, що США можуть переглянути преференції Гонконгу в разі подальшого розмивання його автономії. А Комісія з нагляду за економічною та безпековою взаємодією США-КНР рекомендувала адміністрації Трампа проаналізувати Закон 1992 року з погляду потенційних наслідків китайського доступу до технологій подвійного використання для національної безпеки США", - додає Бутирська.

Наголошується, що поки що Гонконг залишався осторонь тривалої торгівельної війни між США та КНР, зважаючи на бажання обох сторін залишити статус-кво за цією важливою для обох сторін територією.

"Однак, якщо суперечності посилюватимуться, президент Трамп цілком може вдатися до тиску на Китай через гонконгську торгівельну і фінансову системи відповідно до Закону 1992 року, що знизить можливості Гонконгу як "стратегічних воріт" КНР, а також поставить його в один ряд з іншими китайськими містами - такими як Шеньчжень чи Шанхай. З іншого боку, це тільки посилить реакцію та подальший наступ Китаю на традиційні свободи регіону задля глибшої інтеграції його в загальний китайський простір. Тож над Гонконгом згущуються хмари, і зараз дуже важливий голос самих гонконгців, щоб у цій геополітичній сутичці автономний регіон зміг відстояти ті надбання, які колись зробили його фінансовою столицею світу", резюмує Бутирська.

Детальніше про масові протести в Гонконзі читайте в статті Наталії Бутирської "Гонконг: територія свободи під китайським ковпаком" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".